Македонія змінює свою назву

Греція та Македонія підписали угоду щодо зміни назви Македонії. Згідно з документом, сусідка Греції називатиметься Північна Македонія.

Грецький прем'єр Алексіс Ципрас назвав це "сміливим, історичним та необхідним кроком для наших народів", повідомляє українська служба Бі-Бі-Сі.

Лідери країн оголосили про угоду ще у вівторок і підписали її, попри протести.

Нагадаємо, Республіка Македонія здобула незалежність у 1991 році внаслідок розпаду Югославії. Її назва походить від античного грецького царства, яке охоплювало територію більшу за територію республіки.

У зв'язку з цим Республіка Македонія мала суперечки з Грецією, яка у своєму складі має провінцію з такою ж назвою. Греки заявляли, що використовуючи назву "Македонія" сусідня держава має претензії на частину Греції.

З 1993 року в ООН використовувалася назва "Колишня Югославська Республіка Македонія". Через питання назви Греція чинила перешкоди вступу Македонії в ЄС і НАТО. У 2011 році Міжнародний суд ООН в Гаазі ухвалив, що такі дії Греції незаконні.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.