Триває прийом заявок на участь у ХІІ конкурсі ім. Єжи Ґедройця

До 8 липня можна зголоситися на конкурс кандидатських, магістерських і бакалаврських робіт, присвячених Польщі й польсько-українським взаєминам.

Це конкурс на найкращі роботи, присвячені історії та сучасності Польщі, а також польсько-українським взаєминам. Уперше його оголосило Посольство Республіки Польща в Україні з нагоди Року Єжи Ґедройця у 2006 році.
Якщо ви бажаєте взяти участь у цьогорічному випуску Конкурсу, надішли до Посольства РП у Києві:
  1. бакалаврську, магістерську або кандидатську роботу, присвячену польській історії, сучасності Польщі або польсько-українським взаєминам, захист якої відбувся у будь-якому українському університеті в 2017/2018 навчальному році (як в електронному, так і в роздрукованому вигляді),
  2. короткий зміст роботи (резюме або автореферат).
  3. свою біографію.

Зголошення приймаються до 8 липня 2018 року.

Умовою участі у Конкурсі є українське громадянство.

Для переможців передбачено нагороди:

для кандидатських робіт: І нагорода – 1000 євро, ІІ – 500 євро, ІІІ – 300 євро,

для магістерських робіт: І нагорода – 300 євро, ІІ – 250 євро, ІІІ – 200 євро,

для бакалаврських робіт: І нагорода – 200 євро, ІІ – 150 євро, ІІІ – 100 євро.

Центр східноєвропейських студій Варшавського університету підготував у цьому році додаткову нагороду – наукове перебування у Варшаві для лауреатів І нагород: у категорії кандидатських робіт – 3 тижні, магістерських – 2 тижні, бакалаврських – 1 тиждень.

Фрагменти найкращих праць будуть надруковані у міжнародному щорічнику "Польські студії", який видається Києво-Могилянською академією та Центром східноєвропейських студій Варшавського університету.

Детальна інформація:

Емілія Ясюк, керівник секції з питань науково-освітньої співпраці,

тел. (044) 230-07-08, 230-07-75, e-mail: emilia.jasiuk@msz.gov.pl   

Посольство Республіки Польща у Києві

01901 Київ, вул. Ярославів вал, 12

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.