Триває прийом заявок на участь у ХІІ конкурсі ім. Єжи Ґедройця

До 8 липня можна зголоситися на конкурс кандидатських, магістерських і бакалаврських робіт, присвячених Польщі й польсько-українським взаєминам.

Це конкурс на найкращі роботи, присвячені історії та сучасності Польщі, а також польсько-українським взаєминам. Уперше його оголосило Посольство Республіки Польща в Україні з нагоди Року Єжи Ґедройця у 2006 році.
Якщо ви бажаєте взяти участь у цьогорічному випуску Конкурсу, надішли до Посольства РП у Києві:
  1. бакалаврську, магістерську або кандидатську роботу, присвячену польській історії, сучасності Польщі або польсько-українським взаєминам, захист якої відбувся у будь-якому українському університеті в 2017/2018 навчальному році (як в електронному, так і в роздрукованому вигляді),
  2. короткий зміст роботи (резюме або автореферат).
  3. свою біографію.

Зголошення приймаються до 8 липня 2018 року.

Умовою участі у Конкурсі є українське громадянство.

Для переможців передбачено нагороди:

для кандидатських робіт: І нагорода – 1000 євро, ІІ – 500 євро, ІІІ – 300 євро,

для магістерських робіт: І нагорода – 300 євро, ІІ – 250 євро, ІІІ – 200 євро,

для бакалаврських робіт: І нагорода – 200 євро, ІІ – 150 євро, ІІІ – 100 євро.

Центр східноєвропейських студій Варшавського університету підготував у цьому році додаткову нагороду – наукове перебування у Варшаві для лауреатів І нагород: у категорії кандидатських робіт – 3 тижні, магістерських – 2 тижні, бакалаврських – 1 тиждень.

Фрагменти найкращих праць будуть надруковані у міжнародному щорічнику "Польські студії", який видається Києво-Могилянською академією та Центром східноєвропейських студій Варшавського університету.

Детальна інформація:

Емілія Ясюк, керівник секції з питань науково-освітньої співпраці,

тел. (044) 230-07-08, 230-07-75, e-mail: emilia.jasiuk@msz.gov.pl   

Посольство Республіки Польща у Києві

01901 Київ, вул. Ярославів вал, 12

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.