Пройшло спільне засідання польсько-української комісії істориків

11 червня у Варшаві відбулося засідання польсько-української комісії істориків для досліджень взаємних відносин в роки 1917-1921.

Про це повідомляється на сайті "Східноєвропейських студій".

 Засідання Комісії. Фото: Павел Боболовіч

Зустріч відбулася у Варшавському університеті. Під час зустрічі були представлені члени Комісії та обговорювалися цілі, на які повинна спрямовуватись робота Комісія.

Професори Ян Яцек Бруський та Валентина Піскун виступилим із першими доповідями, пов'язаними з польсько-українськими взаєминами 1917-1921 років.

Нагадуємо, що польсько-українська комісія істориків була заснована 22 березня 2018 р., відповідно до спільного рішення, д-ра. Андрія Малишевича, президента Національного університету "Києво-Могилянська академія" та д-ра. Ян Малицького, директора Східноєвропейських студій у Варшавському університеті.

Метою Комісії є поглиблення досліджень про історію польсько-українських відносин у вирішальний період 1917-1921 років.

Членами комісії є видатні вчені з Польщі та України, що спеціалізуються на польсько-українських відносин, історії поляків в Україні та української еміграції в Польщі, особливо в період 1917-1921 років.

Польська сторона Комісії включає:

проф. Ян Яцек Брускі (Ягеллонський університет у Кракові) – співголова;

проф. Маріуш Корзеньовський (Університет ім. Марії Склодовської-Кюрі у Любліні);

проф. Мацей Кротофіл (Університет ім. Миколи Коперника у Торуні);

полковник Тадеуш Кжастек (Східноєвропейські студії Варшавського університету);

проф. Влодзімєж Мєджецький (Варшавський університет, Інститут історії Польської Академії наук);

проф. Ян Пісулінський (Університет Жешува);

д-р Станіслав Стенпєнь (Південно-східний науковий інститут у Перемишлі);

проф. Мірослав Шуміло (Університет ім. Марії Склодовської-Кюрі у Любліні / ІНП Польщі);

Українська частина Комісії включає:

проф. Владислав Верстюк (Інститут історії України НАНУ) – співголова;

д-р Олена Бетлій (Києво-Могилянська академія);

д-р Геннадій Корольов (Інститут історії України НАНУ);

д-р Наталія Маковська (директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління);

д-р Олег Павлишин (Львівський університет ім. Івана Франка);

д-р Валентина Піскун (Інститут археографії НАНУ);

д-р Максим Потапенко (Ніжинський університет ім. М. Гоголя);

д-р Віталій Скальський (Києво-Могилянська академія / Інститут історії України НАНУ).

Секретар Комісії – проф. Оля Гнатюк (Києво-Могилянська академія / Східноєвропейські студії Варшавського університету)

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.