У Росії встановлять 3-метровий пам'ятник Путіну. ФОТО

Скульптурне зображення російського диктатора Володимира Путіна, котрий ось вже 20 років поспіль одноосібно керує цією країною, у вівторок, 29 травня 2018 року, відкриють на центральній площі села Частоозер'я Курганської області Росії.

Про це повідомляє "Еспресо".

 

Спорудження пам'ятника профінансував тамтешній депутат Держдуми Олександр Ільтяков, у якого в цьому селі розташована тваринницька ферма.

За фігурою Путіна розташовуватиметься карта Російської Федерації, висота і ширина якої сягатиме 6 м. А над картою стоятимуть прапори Російської імперії, СРСР та Російської Федерації.

 

При цьому Ільтяков наголошує на тому, що спорудження 3,5-метрової композиції є нібито його власної ініціативою й з Адміністрацією президента не узгоджувалося.

Читайте також:

Українці значно гірше ставляться до Сталіна, ніж росіяни – опитування

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.