Режисер «Кіборгів» анонсував фільм про Конотопську битву

Ахтем Сеїтаблаєв анонсував зйомку стрічки про битву під Конотопом між силами українського гетьмана Івана Виговського та російськими військами князя Олексія Трубецького у 1659 році.

Про це повідомляє "UA. News".

 Конотопська битва: сучасна картина

"Ми вже написали сценарій. Ця битва, – один із яскравих прикладів того, що коли знаходили спільну мову кримські татари, запорізькі козаки, тобто українці…Взагалі, історія спільного існування кримських татар та українців, вона непроста, ви ж знаєте…Але навалювали усім, як тільки були разом", – розповів Сеїтаблаєв.

Він заявив, що займеться стрічкою після завершення зйомки фільму "Захар Беркут", прем’єру якого заплановано на 2019 рік.

Довідково. Конотопська битва – одна із битв у російсько-польській війні 1654–1667 років, що відбулась у 1659 році біля Конотопа. Армія російського князя Олексія Трубецького протистояла коаліції Виговського, до якої входили кримські татари, козаки гетьмана та польські загони. У результаті спільної дії сил союзників, Трубецький зняв облогу міста і відступив.

Нагадуємо, що на початку травня на Хрещатику в Києві почали знімати фільм про Василя Стуса.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.