АНОНС: Зустріч «Музейно-фестивальний Амстердам: Малевич, Параджанов і Лозниця»

У Києві пройде позачергова зустріч Музейного клубу. Гостею цієї травневої зустрічі буде Тетяна Філевська.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Відвідувачі матимуть чудову нагоду поспілкуватися з дослідницею творчості Малевича, яка розповість про свою роботу в бібліотеці та сховищі Stedelijk-музею (Амстердам) з колекцією картин Малевича та архівом Харджиєва, а також про відвідування музеїв та фестивалей в Амстердамі, Гаазі, Роттердамі та Амерсфорті, про спілкування з голландськими фахівцями.

Музейний клуб – це неформальний майданчик для предметного обговорення ключових питань розвитку музейної справи в Україні, засадничих підходів, кращих українських та світових практик, спільний пошук рішень, що уможливлюють розвиток музеїв і музейних фахівців в українських реаліях.

Час: 29 травня, вівторок, 17:00

Місце: Національний художній музей України, вул. Грушевського, 6, лекційна зала (вхід зі сторони Музейного провулку).

Вхід вільний, реєстрація обов'язкова.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.