У Тернополі відкрили виставку про ЗУНР

Учасники війни на Донбасі стали в один ряд із вояками Галицької Армії.

Про це повідомляє "Вголос".

 Фото: "Вголос"

У виставці представлено 13 стендів, які розкривають історію ЗУНР. Особливу увагу приділено постатям та подіям, які стосуються Тернопільщини.

На презентацію виставки прийшли учні та вчителі шкіл Тернополя. Співавтор виставки, історик Іван Янюк зазначив, що в Українському Домі вона діятиме до 1 червня, а вподальшому її показуватимуть у навчальних закладах Тернопільщини.

Співавтор виставки, історик Михайло Галущак зазначив, що серед творців і провідних діячів ЗУНР було багато знаних уродженців Тернопільщини, зокрема Сидір Голубович (прем’єр-міністр ЗУНР) та Олександр Барвінський (міністр освіти та віровизнання ЗУНР).

Герб республіки галичан намалював та придумав тернополянин, студент Тернопільської гімназії Олег Лошнів. На території області розпочалась найуспішніша військова операції галичан – Чортківська офензива.

Останній стенд виставки має назву "Галичани у боротьбі за Україну у ХХ – початку ХХІ ст.". Серед розміщених на стенді фото є і світлина бійця "Легіону свободи", відомого тернополянина, якого вже немає з нами – Володимира Стаюри.

Цим стендом ми намагались показати, що боротьба українців за свою незалежність продовжується і одними з її активних учасників є саме тернополяни", - зазначив історик.

Читайте також:

"Віроломство генерала Галлера…". Чи був дозвіл на використання "Блакитної армії" проти українців?

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.