У Києві презентували книжку про ліквідацію керівників ОУН в Польщі. ФОТО. ВІДЕО

До двадцятиріччя спільного україно-польського видавничого проекту «Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках ХХ століття. Невідомі документи з архівів спеціальних служб» презентовано черговий, дев’ятий том, до якого увійшли унікальні документи Архіву Служби безпеки України та архіву Інституту національної пам’яті Республіки Польща (ІНП РП).

Про це повідомляє прес-служба СБ України.

Фото: прес-служба СБ України

 

Починаючи з 1996 року, спільна українсько-польська робоча група, ґрунтуючись на принципах наукового підходу та історичної об’єктивності, відшукувала в архівних масивах, що залишилися у спадок від комуністичних спецслужб обох країн, систематизувала та оприлюднювала документи про складні моменти історії та взаємин двох народів у двадцятому сторіччі.

На думку керівника Архіву СБУ Андрія Когута, діалог про спільні сторінки минулого неможливий без виваженого та критичного підходу до джерельної бази.

"Публікація архівних документів без оціночних суджень, а лише з науковими коментарями та довідковим апаратом – це єдина можлива сьогодні методика, базовий принцип нашої роботи з архівами комуністичних спецслужб", - підкреслив він.

Андрій Когут, Олег Рафальський, Мажена Крук. Фото: прес-служба СБ України 

"Коріння нашого спільного майбутнього – у глибокому розумінні історії, яка через призму репресивних практик тоталітарних режимів підказує нам чіткі паралелі із сьогоденням в контексті гібридної війни", - зазначив Андрій Когут під час спільної презентації нового тому видавничої серії.

Директор Архіву ІНП Республіки Польща Мажена Крук наголосила на унікальності видавничого проекту на європейських теренах – як за тривалістю, за обсягами вивченого документального масиву, так і за складністю історичних взаємин, яким він присвячений.

"Ми не боїмося торкатися чутливих для обох народів тем і плануємо робити це і надалі!", зауважила керівник польського архіву, анонсуючи підготовку наступного, десятого тому, який має побачити світ уже восени наступного року.

 Фото: прес-служба СБ України

Дослідники планують зокрема оприлюднити віднайдені в архівах докази тісної співпраці між дисидентами та правозахисниками комуністичної Польщі та совєцької України у минулому столітті, які викликали особливе занепокоєння тодішніх органів безпеки обох країн.

Детальніше про книгу за посиланням.

Нагадуємо, що наприкінці квітня вийшла книжка "БАНДЕРІВЦІ. 200 історій з ХХ століття".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.