В Ізяславі на межі знищення палац Сангушків. ФОТО

Пам’ятка архітектури та містобудування національного значення під загрозою знищення.

Про це повідомляє "Є.ua".

 

 Стіна палацу от-от обвалиться повністю. Фото: з Фейсбук

Колись величний палац-резиденція і урядовий центр волинських володінь князів Санґушків, от-от може бути зруйнований повністю. В останні роки він в особливо катастрофічному стані, а віднедавна – взагалі під загрозою повного знищення. Щоб врятувати пам’ятку архітектури останніми десятиліттями не зроблено фактично нічого.

На сполох забили представники місцевої громадської організації "Товариство культурної спадщини "Заслав’є", створеної торік. Саме вона згуртувала небайдужих містян, які фактично самотужки нині опікуються долею пам’ятки.

"Хоч палацовий комплекс в Ізяславі – унікальна споруда, яка перебуває під охороною держави, жодних реальних кроків щодо реставрації чи хоча б належних протиаварійних робіт не зроблено, - каже голова організації Володимир Федотов.

– Унікальний палац, який займає не одну сотню квадратів, поріс чагарниками. Знаю лише, що у 2006 році були виділені бюджетні кошти на протиаварійні роботи та розчищення завалів. На практиці тоді на першому поверсі лише забрали будівельні завали та висипали їх на купу перед головним фасадом.

Жодних протиаварійних робіт так і не провели. А пам’ятка руйнується. Абсолютно нічого для реального порятунку палацу ані з боку міської влади, чи управління культури області, чи інших державних пам’яткоохоронців не зроблено".

 

 Другий рік поспіль на прибирання палацу виходять небайдужі містяни. Фото facebook.com/Zaslavia

Другий рік поспіль громадські активісти оголошують в місті акцію "До Сангушків на толоку". А тому лише руками місцевих жителів палацовий комплекс, зарослий чагарниками та деревами, набуває певних обрисів.

"От-от повністю обвалиться одна зі стін палацу. Ще позаминулоріч обвалився південно-східний кут будівлі, - каже Володимир Федотов. - Але ця подія, на жаль, не викликала суспільного резонансу, також не стала предметом турботи відповідальних осіб органів державної влади та місцевого самоврядування.

На сьогодні, коли ми вирізали чагарники, якими заріс східний фасад північного палацу, бачимо, що стіна по всій довжині другого поверху нахилилася під кутом. Сумніваюся, що вона вистоїть хоча б до кінця року. Якщо вона завалиться – вважайте пів палацу нема…"

 

 Толока в Сангушків проводиться вдруге. Фото facebook.com/Zaslavia

Цікаво, що саме у цій унікальній в плані архітектури частині комплексу, частина якої уже обвалилася, мешкав колись архітектор Паоло Фонтана, який і збудував головний корпус палацу та є автором унікальної композиції двору заславського замку – патіо – який вирізняється високою мистецькою вартістю і є "єдиним подібним рішенням не лише на Волині, але й в архітектурі цілої Речі Посполитої". Він також автор костелу, розташованого неподалік резиденції.

"Ще цей корпус пов’язаний з польським королем Августом ІІІ, який відвідував Заслав у 1746 році та відновив для міста Магдебурзьке право, втрачене внаслідок військових конфліктів, - розповідає пан Федотов.

- Він пов’язаний з ім’ям Павла Карла Сангушка, який першим з родини став власником Заслава на початку ХVІІІ століття. Саме він розпочав відбудову нашого міста, яке тоді занепадало.

З ім’ям Крістофа Шафрата – відомого композитора доби пізнього бароко, який був вчителем у дітей Сангушків. Власне, свого часу, до побудови нового палацу, усе зосереджувалося життя тодішнього маєтку зосереджувалося саме тут".

 

 Унікальний комплекс може зникнути. Фото: m-a-d-m-a-x.livejournal.com 

Нині активісти закликають усіх небайдужих, особливо тих, хто має вплив, можливості та обов’язки допомогти зберегти унікальну пам’ятку національного значення в Ізяславі від подальшої руйнації.

"З таким підходом до збереження культурної та архітектурної спадщини, який нині бачимо, втратимо палац Сангушків назавжди. Не залишиться не те що натяку на колишню велич, а й навіть його обрисів", - каже пан Володимир Федотов.

Нагадуємо, що у квітні на Харківщині згоріла садиба Шидловських XVIII ст.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.