АНОНС: У Києві презентують документи про те, як Польща боролась проти українських націоналістів

Двотомний збірник документів допомагає розібратись, як і коли утворився Провід ОУН на території сучасної Польщі, чому польська та радянська комуністичні спецслужби боролися проти українського підпілля, хто видав своїх колег по підпіллю, а хто не зламався і загинув за ідею незалежності. Матеріали охоплюють період з 1944 по 1950 роки.

Про це "Історичній правді" повідомили в Архіві СБУ.

 

Польські та українські історики працювали над збірником документів "Організація Українських Націоналістів в Польщі в 1944—1950 роках. Ліквідація керівних структур" 7 років.

Опубліковані матеріали дають підстави для поглиблення дискусії про польсько-український конфлікт, який тривав на території спільного проживання народів у 1944–1947 роках.

Це перша наукова розвідка такого масштабу в українській історіографії, яка розкриває тему діяльності українських націоналістів у тогочасній Польщі.

Документи, які були раніше недоступними для загалу, розповідають про керівництво ОУН так званого Закерзонського краю (на сході сучасної Польщі). Це історії життя та діяльності крайового провідника Ярослава Старуха на псевдо "Стяг", його заступника і референта пропаганди Василя Галаси —  "Зенона", командувача УПА (військова округа "Сян") Мирослава Онишкевича — "Ореста" і керівника Служби безпеки Петра Федоріва — "Дальнича".

Польський Інститут національної пам’яті, Архів СБУ та інші упорядники двотомника спробували розібратись, з якого саме часу Провід ОУН у Польщі став об’єктом уваги та дій польської Служби безпеки. Також: як радянська сторона підтримувала ці дії і чому тільки у 1947 році справа дійшла до ефективних дій проти Проводу, що завершилося загибеллю та арештом членів керівництва ОУН.

Презентоване видання є тримовним (російська, українська та польська), складається з двох томів та має 1500 сторінок.

Учасники презентації:

  • Андрій Когут — директор Архіву Служби безпеки України
  • Мажена Крук — директор Архіву IPN
  • Юрій Шаповал — головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса
  • Єжи Беднарек — заступник директора відділення історичних досліджень IPN
  • Володимир Ковальчук — провідний науковий співробітник ГДА СБУ
  • Марцін Маєвський — начальник самостійної секції архівних досліджень та видання джерел Архіву IPN

До участі також запрошені історики та архівісти, що працювали над збірником документів: Володимир В’ятрович, Іван Патриляк, Сергій Кокін, Станіслав Кульчицький, Ігор Кулик, Володимир Бірчак.

Час: 22 травня, вівторок, 14.30

Місце: Інститут політичних та етнонаціональних досліджень НАН України ім. І.Ф.Кураса, вул. Генерала Алмазова, 8 (вхід з вулиці Арсенальної)

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.