День пам'яті жертв політичних репресій. ПЛАН ЗАХОДІВ

20 травня 2018 року на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" вшанують пам’ять жертв політичних репресій.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Биківнянське поховання жертв сталінських репресій належить до найбільших на території України. Таємна спецділянка НКВД УРСР у Биківні (нині Броварський проспект у Дніпровському районі м. Києва) почала офіційний відлік своєї діяльності навесні 1937 року. 20 березня цього року Президія Київської міської ради ухвалила рішення про відмежування земельної ділянки "для спецпотреб" у 19 та 20 кварталах Биківнянського лісу.

 

Упродовж 1937-1941 років вантажівки майже щоночі привозили тіла розстріляних НКВД у київських в’язницях  для таємного поховання у Биківнянському лісі. Експерти, які досліджували останки жертв Великого терору, свідчать про те, що більшість із них загинули від пострілу в потилицю або основу черепа. Тіла людей закопували разом із речами, документами, дрібними грошима, які були при них. Завжди в одязі і неодмінно засипались вапном.

Кількість похованих в Биківнянському лісі остаточно не встановлена, на думку істориків, вона може становити від 20 до 100 тисяч осіб. За даними, опрацьованими співробітниками Галузевого державного архіву СБУ та Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили", встановлені прізвища понад 18,5 тисяч осіб, яким були винесені вироки в Києві і які поховані в Биківні.

Лише на підставі документів трійки НКВД у 1937-1938 роках у Києві було розстріляно 15 тисяч осіб. Найбільше число розстрілів припадає на 19 травня 1938 року – лише на підставі рішень трійки НКВД за ніч у київських в’язницях розстріляли 563 особи.

Указом Президента України № 431/2007 від 21 травня 2007 року "Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років" в Україні встановлено День пам'яті жертв політичних репресій, який відзначається щороку у третю неділю травня.

Орієнтовний план заходів:

11:00 – 12:00: Офіційна церемонія вшанування жертв політичних репресій за участі Президента України Петра Порошенка та інших високопосадовців.

12:10 – 14:00: Громадське вшанування: міжконфесійний молебень за жертвами політичних репресій, мітинг-реквієм і виступ Національного хору імені  Г. Г. Верьовки.

Також усі охочі зможуть ознайомитись із фотодокументальною виставкою "Розстріляна еліта: Биківнянський вимір" при вході у Заповідник. Екскурсійний супровід забезпечується співробітниками Заповідника.

Безкоштовні автобуси курсуватимуть з 9:00 до 15:00:

- від станції метро Лісова до Заповідника (вихід з метро від голови поїзда на зупинку маршрутних таксі в напрямку м. Бровари);

- від зупинки громадського транспорту навпроти приміщення "Бліц-Інформу" (вул. Кіото, 25).

При вході до Заповідника будуть встановлені рамки-металошукачі. Через це прохання приїжджати заздалегідь – до 10:00.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.