Президента просять присвоїти Героя України провіднику ОУН на Донбасі

Співголова ГІ «Права Справа», воєнний експерт Дмитро Снєгирьов публічно звернувся до Президента України Петра Порошенка з проханням присвоїти звання Героя України українському підпільнику Євгену Стахіву, учаснику національно-визвольного руху на Сході України.

Про це повідомляє "Гал-Інфо".

 Євген Стахів

"Пане Президенте, 9 травня Україна буде святкувати День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, свято за яке поклали голови мільйони Українців.

В цей день ми будемо згадувати тисячі відомих і не відомих героїв, які своїм героїчним чином зробили можливим сам момент існування Незалежної України.

Серед когорти тих тисяч, які жертовно поклали на вівтар неньки України свої життя, знання, свій досвід та запальну енергію своїх сердець, є ім’я українського підпільника Євгена Стахіва, який у роки Другої Світової війни створював українське підпілля на теренах Донбасу.

 Євген Стахів. Фото 1940-х років

З 1941 — 1943 роки Євген Стахів член Південної похідної групи ОУН, організатор осередків ОУН у Східній України (Кривий Ріг, Маріуполь, Сталіно, Ворошиловград).

Створено ним українське підпілля боролося за Незалежну Україну під гаслом "За Україну без Гітлера та Сталіна". Про розмах діяльності створеного ним підпілля свідчить той факт, що під час окупації нацистами на теренах сучасної Донецької та Луганської областей було розстріляно більше сотні українських підпільників.

У 1943 році під впливом філософії представників східних похідних груп, до яких належав Є. Стахів, ОУН змінила свою програму. Стало зрозуміло, що Україна поважає усі людські права й свободи і забезпечує вільний розвиток представникам усіх народів і віросповідань, які шанують її як Батьківщину.

 Євген Стахів. Фото: Руслан Канюка ("День")

п. Президенте, присвоєння Є. Стахіву звання Герой України (посмертно) буде не тільки відзнакою його особистого внеску у боротьбі за Незалежність, але й гідною повагою до героїчного чину учасників національно-визвольного руху на Сході України, які боролися за волю України проти нацистських та московських окупантів", - написав Дмитро Снєгирьов.

Читайте також:

Правила життя Євгена Стахова. До 94-річчя

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.