АНОНС: У Києві пройде акція «Великдень для Героїв»

107 писанок прикрасять дерева на алеї Героїв Небесної Сотні. 107 пасок буде покладено до меморіалу.

Пасками на Великдень наші предки вшановували своїх померлих родичів. Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності у Facebook.

 

Паски та писанки для героїв готували в Києві та Львові відомі співаки та волонтери: Анжеліка Рудницька; Наталка Карпа, Руслана Лоцман, співак "Піккардійської Терції" Славко Нудик і гурт Glam Berry. А також писанкарка Марія Іванишин, дизайнерка жіночого одягу Роксоляна Шимчук, Міністр культури Євген Нищук.

В суботу родичі Героїв разом із працівниками музею Революції Гідності викладуть паски та розвісять писанки відразу після освячення.

Як і рік тому, решта заготованих пасок поїде до військовослужбовців, яким у великодній час випало виконувати свій обов’язок на Донбасі.

На випіканні пасок і розписуванні яєць у Львові та Києві були родичі Героїв Андрія Дигдаловича, Романа Сеника, Володимира Жеребного, Володимира Топія, Віталія Коцюби, Миколи Паньківа, Івана Бльока, Олександра Бадера, Андрія Цепуна, Володимира Кульчицького, Віктора Швеця.

Час: 7 квітня, субота, 16.00

Місце відправи богослужіння – дерев'яна "майданна" каплиця – храм Архистратига Михаїла й українських новомучеників, алея Героїв Небесної Сотні, м. Київ.

Контакт: (067) 508-26-39, (099) 717-59-95, (044) 360-90-77, maidanmuseum@gmail.com.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.