Понад 50 конгресменів США назвали Бандеру «нацистським колаборантом»

Група конгресменів, серед яких представники обох провідних партій, звернулися до Держдепартаменту США з проханням про дипломатичний тиск на Україну та Польщу через «фінансований державою» антисемітизм.

Про це повідомляє "Радіо Свобода" з посиланням на офіційний сайт конгресмена Ро Ханни.

 Ро Ханна. Фото: KALW

"Ми закликаємо вас приєднатися до нас та правозахисних організацій у боротьбі проти антисемітизму, ксенофобії та всіх форм нетерпимості, закликавши польські та українські уряди однозначно відкинути спотворення Голокосту та вшановування нацистських колабораціоністів і повністю розслідувати антисемітські злочини", – зазначають конгресмени у зверненні до виконувача обов’язків державного секретаря Джона Саллівана, публічно оприлюдненому 25 квітня.

Серед іншого, Ро Ханна та інші підписанти назвали в числі "нацистських колаборантів" Степана Бандеру.

"Серед груп та осіб, яких прославляють в Україні, є нацистські колаборанти Степан Бандера, Роман Шухевич та Організація українських націоналістів, так само як і Українська повстанська армія", – вказують конгресмени.

Автори звернення зазначають також, що Польща ухвалила закон, який карає заяви, що приписують нацистські злочини Німеччини польській державі, штрафами або тюремним терміном.

Представники польського уряду говорять, що закон покликаний захистити країну від помилкових звинувачень у співучасті в Голокості.

Проявом антисемітизму і прославленням нацистських колаборантів в Україні, на думку конгресменів, є "проупівська кампанія 2017 року" Українського інституту національної пам’яті, перейменування вулиць на честь Бандери та Шухевича, а також діяльність "неонацистського батальйону Азов", який має бути розпущеним, а не включеним до складу Нацгвардії, вважають автори заяви.

Нагадуємо, що Степан Бандера, який був ідеологом і теоретиком українського націоналізму, невдовзі після проголошення відновлення української держави 30 червня 1941 року у Львові був затриманий нацистами. На початку 1942 року Бандера був перевезений до концентраційного табору Заксенгаузен, звідки вийшов у вересні 1944 року. В 1959 році Бандера був убитий радянським агентом Богданом Сташинським.

ОУН та УПА за період 1941-1944 років провели:

  • Понад 2,5 тис. антинацистських акцій;
  • 22 напади на районні центри, 11 нападів на концтабори;
  • Вбито 12—18 тис. німецьких окупантів та їх союзників;
  • Втрати визвольного руху — понад 7 тис. загиблих у боях повстанців, до 10 тис. осіб страчених й арештованих підпільників і симпатиків ОУН;
  • Близько 600 членів і прихильників ОУН відбули терміни в концтаборі Аушвіц, кількість ув’язнених у тюрмах та таборах Дахау, Бухенвальд, Маутхаузен, Гросс-Розен, Берген-Бельзен та ін. невідома.

Також, у нещодавно розсекречених документах ЦРУ можна знайти інформацію про ОУН та УПА. В даному випадку мова йде про аналітичну довідку складену агентом ЦРУ про ОУН.


Її автор наголошує, що провід Організації українських націоналістів (ОУН) робив ставку на Німеччину, але в жодному разі не на партію націонал-соціалістів.

Оунівці ніколи не вступали у переговори з нацистами, а документи західних союзників підтверджували: сторони завжди вороже ставилися один до одного.

Такі взаємини американський аналітик пояснював діаметрально протилежними завданнями, що ставили перед собою ті політичні сили.

Зокрема, позбавлені расистських та антисемітських поглядів оунівці боролися за політичну самостійність України, у той час як націонал-соціалісти розглядали територію Польщі, України та Білорусі виключно як життєвий простір для німців.

Читайте також:

"Лікнеп для Качинского: "культ Бандери" у цифрах"

Передвесняне загострення "бандерофобії" в Польщі

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.