На українські екрани вийде фільм «Зрадник»

Американський режисер присвятив фільм Довженку, Параджанову та Іллєнку.

Про це повідомляє "Gazeta.ua".

 Актор Олег Мельничук (праворуч) у фільмі "Зрадник" зіграв режисера Кирила Бойка, картину якого 1971 року заборонило КДБ. Спілкується з приятелем зі Східної Німеччини, його втілив латиш Андрейс Жагарс

"Коли згадуємо репресії інтелігенції 1930-х — уявляємо розстріли, табір Соловки. У 1970-ті українських митців уже не страчували. Їх позбавляли роботи, можливості реалізації. Людина "з'їдала" себе зсередини", — каже режисер Тарас Ткаченко, що брав участь у створенні історичної драми "Зрадник".

Фільм вийде в прокат 26 квітня.

1971 рік, режисер Кирило Бойко має зняти кіно про самопроголошену 1920‑го на Черкащині Холодноярську республіку. Вона боролась із російськими більшовиками. Українських повстанців слід було показати зрадниками. Бойко висвітлює події об'єктивно. Привертає до себе увагу КГБ, за сюжетом.

"Радянська система вибудувала схему кругової поруки, — продовжує Тарас Ткаченко. — Неугодного оголошували зрадником, учорашні приятелі й колеги починали бойкотувати його".

Бойка відсторонюють від роботи. Молодій монтажерці Ользі, яка щойно приїхала з московського інституту, доручають перемонтувати стрічку. Вона спілкується з режисером і переймається українським духом.

Між ними виникають почуття. На прем'єрному показі Ольга замінює плівку. Замість переробленого варіанта глядачі бачать оригінальну версію фільму.

Кирила Бойка зіграв режисер київського Театру на Липках Олег Мельничук. Монтажерку — киянка Зоя Барановська.

Постановник стрічки "Зрадник" — американський режисер 48-річний Марк Гамманд.

Батьки Гамманда родом зі Східної Європи. Його цікавить тема життя митців за тоталітаризму. Просив розповідати про ті часи. Картину присвятив пам'яті режисерів Олександра Довженка, Сергія Параджанова та Юрія Іллєнка.

Вони мали складні стосунки з радянською владою, багато років були без роботи, їхні фільми забороняли. Їх намагалися зламати. Але вони всупереч усьому творили українське кіно.

Бюджет картини "Зрадник" — 24 млн грн.

Нагадуємо, що на початку квітня Держкіно презентувало трейлер фільму про Симона Петлюру.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.