"Можемо виявити близько 20 нових пам’яток" — археологи почали досліджувати Львівщину

Археологи Рятівної археологічної служби розпочали обстеження території, де будуватимуть північний обхід Львова. Передбачають, що можуть знайти до 20 нових археологічних пам'яток.

Ідеться про фрагмент об’їзної дороги, який з’єднає міжнародну трасу  Київ—Львів—Чоп із трьома міжнародними дорогами, що прямують від Львова до кордону з Польщею. Протяжність нової ділянки автостради становитиме близько 24 км, повідомляє сайт Рятівної археологічної служби.

Коричневою лінією позначено ділянку, яку удосліджуватимуть археологи. Фото: ras.gov.ua

"З жовтня 2017 року на замовлення Служби автомобільних доріг у Львівській області ведуться активні роботи з розроблення проектно-кошторисної документації цього будівництва. За попередніми припущеннями, під час обстеження проектованого відтинку дороги можемо виявити близько 20 нових пам’яток, адже це Грядове Побужжя — територія дуже багата на археологічні об’єкти", — розповів директор науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України Олег Осаульчук. 

За його словами, за умовами договору археологи повинні також оцінити ризики і потенційні загрози для об'єктів культурної спадщини та запропонувати заходи із пом'якшення і/або запобігання негативного впливу на них. 

"На території кожної з пам’яток треба буде провести рятівні дослідження ще до початку будівництва", — пояснив Осаульчук.

Усі проектні роботи, у тому числі розробку пам’яткоохоронної частини, повинні закінчити до серпня. Початок будівництва Північної об’їзної Львова заплановано на 2019 рік.

Як повідомлялося, на Дніпропетровщині "чорні археологи" спробували пограбувати найбільший скіфський курган в Україні.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.