Українці значно гірше ставляться до Сталіна, ніж росіяни – опитування

Українців в цілому негативно налаштовані щодо Сталіна, лише 14% ставляться до нього з повагою, симпатією чи захопленням. У Росії симпатиків диктатора утричі більше – приблизно 40%.

Такі результати соціального опитування Київського міжнародного інституту соціології та "Левада-Центру" – повідомляє "Українська правда".

42% українців ставиться до Сталіна з ворожістю, страхом чи ненавистю, 30% ставиться байдуже.

"Мудрим керівником" Сталіна в Україні вважають 28% населення (у Росії 53%), потребу в керівнику такого типу, як Сталін, висловлюють 23% українців і 33% росіян, а жорстоким нелюдським тираном Сталіна вважають 77% українців і тільки 44% росіян.

 

Три чверті опитаних українців вказали, що не хотіли б жити та працювати при такому керівнику країни, як Сталін.

 Розподіл відповідей на запитання "Як Ви особисто в цiлому ставитеся до Сталiна?" за віком, % опитаних

Відносно більш позитивно ставляться та підтримують Сталіна у Східному регіоні, люди старшого віку, з (неповною та повною) середньою освітою і низьким рівнем достатку.

 Розподіл відповідей на запитання "Ви особисто хотiли б жити та працювати при такому керiвнику країни, як Сталiн?" за віком, % опитаних

Найбільше повагу до керівника СРСР виявляють представники старшого покоління, зокрема серед респондентів 70 років і старше таких близько 20%.

Зазначається, що в Україні, порівняно з 2012 роком, у 2016 році позитивне ставлення до Сталіна знизилося, і цей спад продовжився у 2018 році. Тоді як у Росії у 2014-2018 роках домінують позитивні оцінки диктатора.

Опитування в Україні проводив КМІС з 5 по 21 лютого. Методом особистого інтерв'ю опитали 2043 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх областей України (окрім АР Крим) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років.

У Луганській та Донецькій областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною.

Статистична похибка вибірки не перевищує 3,3%.

Опитування в Росії проводилось дослідницькою організацією "Левада-Центр" 23-27 березня.

Методом особистого інтерв'ю опитали 1600 респондентів віком від 18 років і старше, які мешкають у 136 населених пунктах.

Читайте також:

Як українці реагували на смерть Сталіна. Розсекречені спецповідомлення МГБ

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.