На Прикарпатті знайшли надмогильну плиту колишнього бургомістра Станіславова. ФОТО

На Прикарпатті знайдено старовинну реліквію — надмогильну плиту з поховання колишнього бургомістра Артура Німгіна.

На незвичайну знахідку випадково натрапив Віталій Надурак, професор кафедри філософії, соціології та релігієзнавства Прикарпатського університету. Про це повідомляє видання "Вікна".

Фото: "Вікна". 

Він прогулюючись у лісовому масиві поблизу с. Рибне, біля дороги у рові, помітив дві темні плити. Прочитавши напис на польській мові, зрозумів важливість своєї знахідки.

Зараз плити знаходяться на території КП "Міська ритуальна служба", щоб в подальшому встановити їх в належному місті, а пам’яті бургомістра віддати шану, інформують у Івано-Франківській міській раді.

Фото: "Вікна".

Чому ці плити лежали на узбіччі дороги? Із матеріалів краєзнавця Івана Боднарєва дізнаємось, що помер Артур Німгін 26 листопада 1933 року та був похований на старому єврейському цвинтарі. На цьому місці згодом збудували кінотеатр "Космос". Віталій Надурак, знаючи ці факти, коментує:

"Колись плити, які знаходились на єврейському кладовищі, мешканці тогочасного Франківська використовували замість бруківки. І в когось ця плита зберігалась просто на дачі, адже недалеко від місця знахідки знаходяться дачні масиви. І зараз власник реліквії вирішив її просто позбутись".

 Артур Нігмін. Фото: "Вікна".

Постать Артура Німгіна, насправді, є дещо неоднозначною. Історикам відомо, що бургомістр-єврей Артур Німгін кілька разів зраджував Станіславів, тікаючи з міста при першій же небезпеці.

Інші ж стверджують, що він зробив багато корисного для міста. Його політичний стаж є рекордним серед станіславівських бургомістрів. Із перервами він господарював у Станіславові близько 23-х років.

Але якби там не було, ця знахідка —це історія давнього Станіславова, тому для нас, іванофранківців, є безцінною, додають у міськраді.

Нагадуємо, що у Тернополі планують провести розкопки старої гімназії.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.