АНОНС: Презентація першого тому праць Ольґерда Іполита Бочковського в Києві

Книгарня "Є", Центр дослідження культури та історії східноєвропейського єврейства та видавництво "Дух і Літера" запрошують на презентацію проекту "Україна. Європа: 1921–1939" і першої книги з серії — "Ольґерд Іполит Бочковський. Вибрані праці та документи. Том І".

Ольґерд-Іполит Бочковський (1885—1939) — український соціолог, політолог і етнолог. Один із провідних європейських фахівців з теорії нації та національних відносин першої половини ХХ століття; педагог, публіцист і громадський діяч.

Праці Бочковського лунають з минулого, змальовуючи яскраву картину соціальних та політичних відносин в Європі на початку ХХ століття. Водночас вони дають читачеві можливість задуматись над наслідками історичних подій та їхньою важливістю для сьогодення. 

Перший том вибраних праць Ольґерда Бочковського містить три його ранні праці: "Фінляндія і фінляндське питання" (1916), "Поневолені народи царської імперії, їх національне відродження та автономічні прямування (до національної справи в Росії)" (1916) та "Національна справа (Статті про національне питання в зв’язку з сучасною війною)" (1918, 1920).

 

У цих роботах науковець виклав свою концепцію національного відродження поневолених народів, їхнього перетворення у модерні нації та змагання за здобуття або відродження власної державності.

До тому включені також три статті Бочковського 1933 р. з критикою позиції західноєвропейських політичних діячів щодо Голодомору та терору в підрадянській Україні.

Це видання — перше з запланованих книг, які мають на меті представити читачеві спадок цього важливого для України діяча. Другий том вийде друком вже цього року і буде представлений на книжкових ярмарках.

Учасники презентації: Оля Гнатюк, Мирослав Чех, Віктор Рибчук.

14 березня, середа, 18.30

Місце: Книгарня "Є" (м. Київ, вул. Лисенка, 3, м. "Золоті ворота").

Організатори: Центр дослідження культури та історії східноєвропейського єврейства, видавництво "Дух і літера" та Книгарня "Є".

Вхід вільний.

Читайте також:

Ольґерд-Іполит Бочковський: БЕЗХРЕБЕТНА ЕВРОПА

ОЛЬҐЕРД БОЧКОВСЬКИЙ: Я ЗВИНУВАЧУЮ!

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.