АНОНС: Презентація першого тому праць Ольґерда Іполита Бочковського в Києві

Книгарня "Є", Центр дослідження культури та історії східноєвропейського єврейства та видавництво "Дух і Літера" запрошують на презентацію проекту "Україна. Європа: 1921–1939" і першої книги з серії — "Ольґерд Іполит Бочковський. Вибрані праці та документи. Том І".

Ольґерд-Іполит Бочковський (1885—1939) — український соціолог, політолог і етнолог. Один із провідних європейських фахівців з теорії нації та національних відносин першої половини ХХ століття; педагог, публіцист і громадський діяч.

Праці Бочковського лунають з минулого, змальовуючи яскраву картину соціальних та політичних відносин в Європі на початку ХХ століття. Водночас вони дають читачеві можливість задуматись над наслідками історичних подій та їхньою важливістю для сьогодення. 

Перший том вибраних праць Ольґерда Бочковського містить три його ранні праці: "Фінляндія і фінляндське питання" (1916), "Поневолені народи царської імперії, їх національне відродження та автономічні прямування (до національної справи в Росії)" (1916) та "Національна справа (Статті про національне питання в зв’язку з сучасною війною)" (1918, 1920).

 

У цих роботах науковець виклав свою концепцію національного відродження поневолених народів, їхнього перетворення у модерні нації та змагання за здобуття або відродження власної державності.

До тому включені також три статті Бочковського 1933 р. з критикою позиції західноєвропейських політичних діячів щодо Голодомору та терору в підрадянській Україні.

Це видання — перше з запланованих книг, які мають на меті представити читачеві спадок цього важливого для України діяча. Другий том вийде друком вже цього року і буде представлений на книжкових ярмарках.

Учасники презентації: Оля Гнатюк, Мирослав Чех, Віктор Рибчук.

14 березня, середа, 18.30

Місце: Книгарня "Є" (м. Київ, вул. Лисенка, 3, м. "Золоті ворота").

Організатори: Центр дослідження культури та історії східноєвропейського єврейства, видавництво "Дух і літера" та Книгарня "Є".

Вхід вільний.

Читайте також:

Ольґерд-Іполит Бочковський: БЕЗХРЕБЕТНА ЕВРОПА

ОЛЬҐЕРД БОЧКОВСЬКИЙ: Я ЗВИНУВАЧУЮ!

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.