Спецпроект

Українські й польські урядовці вшанували українців, вбитих Армією Крайовою в Павлокомі. ФОТО

3 березня в с. Павлокома відбулися поминальні заходи в пам’ять про 366 його українських мешканців, розстріляних в спланованій каральній акції відділами польського підпілля у 1945 році.

Про це повідомляє офіційний сайт  Міністерства закордонних справ України.

Участь в заході взяли міністр закоржонних справ України Павло Клімкін, воєвода Підкарпатського воєводства пані Ева Леніарт, посол України в Польщі Андрій Дещиця, керівники декількох областей України та ін. Усього на заході було більше тисячі присутніх.

 
 

"Ми завжди були сильні, але зараз як ніколи. Ми цінуємо нашу історію. Нашу спільну історією з Польщею. Нашу спільну історією з Польщею. Але нашою силою сьогодні ми завдячуємо тим, хто віддав свої життя за нашу свободу", — сказав Павло Клімкін у Павлокомі, поклавши квіти до меморіалу загиблим, який розташовується на греко-католицькому цвинтарі в центрі Павлокоми.

Павло Клімкін

"Кожен з 366, хто загинув тут, в Павлокомі, був частинкою України, і залишається частинкою України. Ми їх згадуємо і пам’ятаємо", — додав міністр.

Міністр подякував воєводі Підкарпатського воєводства Польщі Еві Ленярт за участь у заході та підтримку.

 Воєвода Прикарпатського воєводства Польщі Ева Ленярт

"Вчора на Личаківському кладовищі мати Михайла Кварцяни, поляка, який загинув під Станицею Луганською сказала: "Залишайтеся людьми, будьте разом, воюйте до кінця". Для мене це заповіт", — зазначив Павло Клімкін.

 

Воєвода Прикарпатського воєводства Польщі Ева Ленярт у своєму виступі наголосила: "Спільна пам'ять і вшанування жертв братовбивчого конфлікту зобов'язують нас до будови спільного майбутнього".

 

Нагадаємо, 3 березня 1945 року підрозділ АК Юзефа Бісса ("Вацлава") знищив українське с. Павлокома, яке розташовувалося на Холмщині (нині в межах Польщі). Меморіал загиблим українцям у с. Павлокома був урочисто відкритий 13 травня 2006 року за присутності президентів України Віктора Ющенка і Польщі Леха Качинського.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.