Спецпроект

Українські й польські урядовці вшанували українців, вбитих Армією Крайовою в Павлокомі. ФОТО

3 березня в с. Павлокома відбулися поминальні заходи в пам’ять про 366 його українських мешканців, розстріляних в спланованій каральній акції відділами польського підпілля у 1945 році.

Про це повідомляє офіційний сайт  Міністерства закордонних справ України.

Участь в заході взяли міністр закоржонних справ України Павло Клімкін, воєвода Підкарпатського воєводства пані Ева Леніарт, посол України в Польщі Андрій Дещиця, керівники декількох областей України та ін. Усього на заході було більше тисячі присутніх.

 
 

"Ми завжди були сильні, але зараз як ніколи. Ми цінуємо нашу історію. Нашу спільну історією з Польщею. Нашу спільну історією з Польщею. Але нашою силою сьогодні ми завдячуємо тим, хто віддав свої життя за нашу свободу", — сказав Павло Клімкін у Павлокомі, поклавши квіти до меморіалу загиблим, який розташовується на греко-католицькому цвинтарі в центрі Павлокоми.

Павло Клімкін

"Кожен з 366, хто загинув тут, в Павлокомі, був частинкою України, і залишається частинкою України. Ми їх згадуємо і пам’ятаємо", — додав міністр.

Міністр подякував воєводі Підкарпатського воєводства Польщі Еві Ленярт за участь у заході та підтримку.

 Воєвода Прикарпатського воєводства Польщі Ева Ленярт

"Вчора на Личаківському кладовищі мати Михайла Кварцяни, поляка, який загинув під Станицею Луганською сказала: "Залишайтеся людьми, будьте разом, воюйте до кінця". Для мене це заповіт", — зазначив Павло Клімкін.

 

Воєвода Прикарпатського воєводства Польщі Ева Ленярт у своєму виступі наголосила: "Спільна пам'ять і вшанування жертв братовбивчого конфлікту зобов'язують нас до будови спільного майбутнього".

 

Нагадаємо, 3 березня 1945 року підрозділ АК Юзефа Бісса ("Вацлава") знищив українське с. Павлокома, яке розташовувалося на Холмщині (нині в межах Польщі). Меморіал загиблим українцям у с. Павлокома був урочисто відкритий 13 травня 2006 року за присутності президентів України Віктора Ющенка і Польщі Леха Качинського.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.