Польський уряд схвалив позбавлення звань комуністичних офіцерів

1 березня уряд Польщі схвалив законопроект про позбавлення військових звань колишніх військовослужбовців періоду комуністичної Польщі.

Про це повідомляє Укрінформ.

Законопроект передбачає можливість позбавлення військових звань як осіб, які померли, так і тих, хто перебуває на пенсії. Зокрема, йдеться про членів військової ради національного порятунку Польської народної республіки (1981-1983 роки), Комітету внутрішньої безпеки, осіб, які працювали в органах безпеки комуністичної Польщі та інших органах, що передбачено польським законом про люстрацію.

"Цей проект детально окреслює каталог осіб, які відповідають за зло, спричинене за період від Другої світової війни щодо наших героїв, щодо цивільного населення, щодо невинних осіб. Ми хочемо трохи виправити це зло і у зв'язку з цим приймаємо законопроект, який створює таку можливість", - заявив під час прес-конференції глава польського уряду Матеуш Моравецький.

Ініціювати позбавлення військового звання, згідно із законопроектом, зможуть прем’єр-міністр, міністр оборони, Інститут національної пам’яті, військове історичне бюро, державні архіви, а також ветеранські організації та організації, які боролися за незалежність Польщі.

В обґрунтуванні до законопроекту вказується, що його метою є позбавлення офіцерських звань, зокрема, колишнього комуністичного лідера Польщі Войцеха Ярузельського, глави МВС Польської народної республіки Чеслава Кіщака, а також інших членів військової ради національного порятунку, які творили тоталітарну країну.

Низка ветеранських організацій Польщі вже виступили проти законопроекту. 

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.