В Івано-Франківську перепоховали 134 жертви НКВД. ФОТО

24 березня в історико-меморіальному комплексі Дем’янів Лаз, що в Івано-Франківську, перепоховали 134 жертв комуністичного терору.

Скелети 70 трупів людей вiдносяться до осіб чоловiчої статi, кiстки 53 скелетованих трупів – до осіб жіночої статі, 2-оє мають ознаки дитячих скелетів, інформує WestNews.

 Усі фото: westnews.com.ua

"Це почерк НКВС, числені вогнепальні отвори. На скелтованих залишках знайдено безліч свідчень, що катували жертв ще за життя. На стегнових кістках, на ребрах, черепах, є сліди катувань. Серед жертв, двоє дітей. Сьогодні можемо говорити, що Дем’янів Лаз вдруге заговорив. Тут 1989 року вперше відбулося перепоховання жертв тоталітарного комуністичного режиму. Ми говоримо про жертв 1939-1941 років", – говорить Василь Тимків, керівник КП "Меморіал" в Івано-Франквській області.

 

Також, додав він, здебільшого,  то була еліта священники. Знищивши еліту, можна легко маніпулювати людьми. Незважаючи на те, що жертви мали тюремні терміни, їх розстрілювали.

"Я думаю, що ще є десятки поховань. Згідно з найденими документами було засуджено близько 60 тисяч осіб. Це є страшна рана на тілі українського народу. Але розкриття цих ран – це спільна справа, яка об’єднує народ. Це потрібно для сьогодення і для майбутнього", – додав Тимків.

 

Для дев’яти скелетів стать не встановлена в зв’язку з масивними пошкодженнями черепів та інших кісток скелетів.

Під час дослідження черепів дорослих людей виявлено 47 вхідних вогнепальних пошкоджень і 36 вихідних вогнепальних пошкоджень.

 

Як повідомлялося, 14 серпня 2017 р. працівники КП "Пам’ять" на вул. Степана Ленкавського в Івано-Франківську (на території старого єврейського кладовища) виявили масове поховання 134 жертв комуністичного терору НКВД періоду 19391941 років.

Тіла лежали у два-три шари в трьох неглибоких траншеях завдовжки біля 10 метрів.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.