Автор "Брами Європи" Сергій Плохій готує книгу про Чорнобильську аварію

Лауреат Шевченківської премії професор Гарвардського університету Сергій Плохій готує нову книгу про Чорнобильську аварію.

Про це повідомляє видання "Телеграф".

"Книжка повинна вийти 15 травня в Америці (видавництво). В Англії одне з найбільших видавництв випускатиме її також 15 травня. Я дуже старався пересунути дату до 26 квітня [річниця аварії на ЧАЕС ІП]. На жаль, моїх аргументів не сприйняли. Так що вийде вона 15 травня", — сказав Плохій під час "Скайп"-презентації російського перекладу своєї книги "Брама Європи" в Харкові.

За його словами, під час праці над книгою про Чорнобиль він використовував як документи з архівів, так й інтерв’ю та спогади учасників тих подій.

"Моя книжка — це перша спроба почати від передісторії радянської ядерної програми до Чорнобиля й до сьогоднішнього дня… Мені не довелося брати інтерв’ю, інтерв’ю були зроблені за мене. Моїм завданням було скласти їх докупи, зробити так, щоб вони запрацювали разом із документами. А документи прийшли переважно з двох джерел. Перше — архів Служби безпеки України. Частина матеріалів публікувалася, частина — ні. Інше джерело — архів Ради Міністрів УРСР… Змусити документи й цю бюрократично-державну історію говорити з людськими інтерв’ю, спогадами, емоціями було одним із завдань цієї книжки", — сказав Плохій.

Сергій Плохій — професор історії і директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, один із провідних фахівців з історії Східної Європи, входить до наукової ради Українського історичного журналу.

Автор дев’яти книг, зокрема новаторського за підходом до історії України видання "Брама Європи", а також книжки "Остання імперія", відомої новою інтерпретацією останніх місяців життя Радянського Союзу.

9 березня 2018 року Плохій став лауреатом Нацоінальної премії ім. Т. Шевченка в галузі "публіцистика" за книгу "Брама Європи".

Більше про творчість Сергія Плохія:

Як вбили Бандеру. Розслідування з Гарварда 

"Убивство у Мюнхені". Уривки з документального бестселера

Хто творив українську модерну націю. Уривок із книги "Брама Європи"

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.