Автор "Брами Європи" Сергій Плохій готує книгу про Чорнобильську аварію

Лауреат Шевченківської премії професор Гарвардського університету Сергій Плохій готує нову книгу про Чорнобильську аварію.

Про це повідомляє видання "Телеграф".

"Книжка повинна вийти 15 травня в Америці (видавництво). В Англії одне з найбільших видавництв випускатиме її також 15 травня. Я дуже старався пересунути дату до 26 квітня [річниця аварії на ЧАЕС ІП]. На жаль, моїх аргументів не сприйняли. Так що вийде вона 15 травня", — сказав Плохій під час "Скайп"-презентації російського перекладу своєї книги "Брама Європи" в Харкові.

За його словами, під час праці над книгою про Чорнобиль він використовував як документи з архівів, так й інтерв’ю та спогади учасників тих подій.

"Моя книжка — це перша спроба почати від передісторії радянської ядерної програми до Чорнобиля й до сьогоднішнього дня… Мені не довелося брати інтерв’ю, інтерв’ю були зроблені за мене. Моїм завданням було скласти їх докупи, зробити так, щоб вони запрацювали разом із документами. А документи прийшли переважно з двох джерел. Перше — архів Служби безпеки України. Частина матеріалів публікувалася, частина — ні. Інше джерело — архів Ради Міністрів УРСР… Змусити документи й цю бюрократично-державну історію говорити з людськими інтерв’ю, спогадами, емоціями було одним із завдань цієї книжки", — сказав Плохій.

Сергій Плохій — професор історії і директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, один із провідних фахівців з історії Східної Європи, входить до наукової ради Українського історичного журналу.

Автор дев’яти книг, зокрема новаторського за підходом до історії України видання "Брама Європи", а також книжки "Остання імперія", відомої новою інтерпретацією останніх місяців життя Радянського Союзу.

9 березня 2018 року Плохій став лауреатом Нацоінальної премії ім. Т. Шевченка в галузі "публіцистика" за книгу "Брама Європи".

Більше про творчість Сергія Плохія:

Як вбили Бандеру. Розслідування з Гарварда 

"Убивство у Мюнхені". Уривки з документального бестселера

Хто творив українську модерну націю. Уривок із книги "Брама Європи"

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.