На Закарпатті річницю Карпатської України оголосили вихідним днем

Четвер, 15 березня, коли відзначатиметься річниця незалежності Карпатської України, на Закарпатті буде вихідним днем.

Відповідне розпорядження підписав голова облдержадміністрації Геннадій Москаль, повідомляє ZIK.

"15 березня 1939 року сойм Карпатської України проголосив державну незалежність і прийняв конституцію, в якій визначив державною мовою українську, державним прапором – синьо-жовтий стяг, гербом – зображення ведмедя з синьо-жовтими смугами й тризубом, а гімном – "Ще не вмерла Україна, – наголошує Г. Москаль. – 15 березня 1939 року – одна з найвизначніших дат в історії Закарпаття,  тому в наш час цей день заслуговує на те, щоб бути вихідним".

Згідно з розпорядженням голови ОДА, головам райдержадміністрацій, керівникам підприємств, установ і організацій рекомендовано перенести робочий день із четверга, 15 березня, на одну із субот квітня, коли по області проводитиметься традиційна весняна толока. 

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.