США заморозили зустрічі своїх перших осіб із польськими посадовцями — ЗМІ

Через суперечку Польщі з Ізраїлем американська адміністрація надіслала Варшаві сигнал, що польській владі не слід розраховувати на зустрічі ні з президентом Трампом, ні з віце-президентом Пенсом, доки кризу не буде вирішено.

Про це у четвер пише польське видання Dziennik Gazeta Prawna, повідомляє "Європейська правда".

Пов’язані з польською дипломатією джерела газети зазначають, що "США висунули ультиматум", а зустрічі на найвищому рівні були "заморожені" до вирішення польсько-ізраїльської суперечки.

З травня Польща на місяць переймає головування у Раді Безпеки ООН. З цієї нагоди президент Анджей Дуда відвідає Нью-Йорк і Чикаго. Планується і візит до США прем’єра Матеуша Моравецького. Польське МЗС передбачало, що це буде однією із найважливіших дипломатичних подій 2018 року.

Водночас польські дипломати докладали зусиль для організації зустрічі з президентом Трампом або віце-президентом Пенсом. Однак з моменту початку кризи у польсько-ізраїльських відносинах з Білого дому надійшов стриманий сигнал.

"У делікатний спосіб американці сказали нам, що з організацією зустрічей з найвищими керівниками США виникне проблема", — повідомило джерело.

На початку лютого президент Анджей Дуда здійснив кількаденний візит у Південну Корею у зв'язку з зимовими Олімпійськими іграми, де також перебував віце-президент США Майк Пенс. Польська сторона, за даними видання, зробила спроби організувати зустріч Дуди та Пенса, але вона так і не відбулася.

Канцелярія польського президента поки що не надала коментар виданню щодо цієї інформації.

Закон про Інститут національної пам’яті набирає чинності сьогодні, 1 березня.

Закон передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів, а також штрафи і тюремні терміни за публічні заяви про причетність поляків до Голокосту.

Ізраїль виступив категорично проти нових поправок до закону про Інститут національної пам’яті. США засудили рішення президента Польщі підписати скандальний закон.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.