Польський нащадок роду Калиновських встановив пам'ятник Небесній сотні. ФОТО

24 лютого, до Дня вшанування Героїв Небесної Сотні, у селі Шимбарк (Горлицький повіт, Малопольське воєводство) польський дисидент та інтелектуал Александр Каліновський відкрив пам’ятний знак Небесній Сотні та Революції Гідності.

Про це повідомляє ZAXID.net.

"Це моя маленька лепта на пошанування великого чину і великої жертви тих людей, – зазначив під час відкриття пам’ятника пан Каліновський. – І моя велика вдячність тим людям, які так по-лицарськи боронили честь і гідність людини".

 

Торкаючись нинішнього стану польсько-українських стосунків, Александр Каліновський наголосив, що не втрачає надії про розвиток польсько-українського діалогу на політичному рівні.

"Політична кон’юнктура живе короткими каденціями, а наше прагнення до миру, гідності і братерства – вічні. Ні для гідності, ні для братерства не потрібно санкцій ні політиків, ні урядовців. Справжнє братерство виходить із серця і долає упередження, ворожість та кордони", – сказав Александр Каліновський

 
 

У відкритті пам’ятного знаку взяли участь також гості з України.

Александр Каліновський походить із давнього русько-литовсько-польського шляхетського роду Калиновських. У 70-х роках перебував під слідством та був ув’язнений польським комуністичним режимом. Після виходу із в’язниці емігрував до Західної Європи. Із відновленням незалежності Польщі, повернувся на батьківщину і оселився у Шимбарку.

Як повідомлялося, в польському м.  Любліні спорудять пам’ятник "пароху Майданека" Омеляну Ковчу.

25 лютого, на території колишнього села Гута Пеняцька на Львівщині польська офіційна делегація вшанувала пам‘ять поляків, яких замордували тут 28 лютого 1944 року під час нацистської каральної акції.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.