Польський нащадок роду Калиновських встановив пам'ятник Небесній сотні. ФОТО

24 лютого, до Дня вшанування Героїв Небесної Сотні, у селі Шимбарк (Горлицький повіт, Малопольське воєводство) польський дисидент та інтелектуал Александр Каліновський відкрив пам’ятний знак Небесній Сотні та Революції Гідності.

Про це повідомляє ZAXID.net.

"Це моя маленька лепта на пошанування великого чину і великої жертви тих людей, – зазначив під час відкриття пам’ятника пан Каліновський. – І моя велика вдячність тим людям, які так по-лицарськи боронили честь і гідність людини".

 

Торкаючись нинішнього стану польсько-українських стосунків, Александр Каліновський наголосив, що не втрачає надії про розвиток польсько-українського діалогу на політичному рівні.

"Політична кон’юнктура живе короткими каденціями, а наше прагнення до миру, гідності і братерства – вічні. Ні для гідності, ні для братерства не потрібно санкцій ні політиків, ні урядовців. Справжнє братерство виходить із серця і долає упередження, ворожість та кордони", – сказав Александр Каліновський

 
 

У відкритті пам’ятного знаку взяли участь також гості з України.

Александр Каліновський походить із давнього русько-литовсько-польського шляхетського роду Калиновських. У 70-х роках перебував під слідством та був ув’язнений польським комуністичним режимом. Після виходу із в’язниці емігрував до Західної Європи. Із відновленням незалежності Польщі, повернувся на батьківщину і оселився у Шимбарку.

Як повідомлялося, в польському м.  Любліні спорудять пам’ятник "пароху Майданека" Омеляну Ковчу.

25 лютого, на території колишнього села Гута Пеняцька на Львівщині польська офіційна делегація вшанувала пам‘ять поляків, яких замордували тут 28 лютого 1944 року під час нацистської каральної акції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.