Доступ до архівів у Польщі опинився під загрозою — історики

Українські історики припускають, що законодавчі новації в Польщі негативно вплинуть на можливість роботи з історичними матеріалами, насамперед Архіву Інституту національної пам’яті Польщі, який зберігає документальні свідчення щодо тем, відтепер заборонених законом.

Науковці та звичайні люди, які шукають відомості про долю своїх родин, тепер можуть опинитися перед забороною оприлюднення архівних свідчень у Польщі.

Із заявою з приводу криміналізації заперечення "злочинів українських націоналістів", запровадженої змінами до закону про Інститут національної пам’яті Польщі виступив український Центр досліджень визвольного руху. Історики наголосили, що закон ускладнить опрацювання історичних джерел, які містять інформацію про спільне складне минуле.  

"У зоні ризику опиняються не лише дослідники та експерти, але й звичайні громадяни, які шукатимуть відомості про долі своїх родин. Сьогодні ми опинились у ситуації, коли важко визначити межу між академічною свободою та порушенням польського законодавства", — йдеться у заяві.

У ЦДВР підкреслили, що саме Польща довгий час була прикладом для України у справі посткомуністичних трансформацій.

"Наші держави зробили чимало кроків назустріч одна одній: відкриття правди про комуністичні злочини проти поляків та українців, передача в IPN документів з архівів КГБ про Катинь, "Польську операцію", Голодомор, репресії, виселення та депортації. Але підписання змін до закону ІПН перекреслює сподівання продовжити історичний діалог про складні сторінки спільної історії українців і поляків на новому рівні. Принаймні на території Польщі", — говорить Ігор Бігун, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху.

Українські історики підкреслили, що "Україна надалі залишається місцем, де можна вільно оприлюднювати і коментувати архівні матеріали незалежно від країни їх походження та зберігання. Адже режим вільного доступу до відкритих архівів України, гарантований законом від 2015 р. продовжує діяти, в тому числі й для громадян Республіки Польща", — пояснює Володимир Бірчак, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, екс-заступник директора Архіву СБУ.

6 лютого 2018 року, Президент Польщі Анджей Дуда підписав зміни до закону про польський Інститут національної пам’яті.

Закон запроваджує кримінальну відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів" та криміналізує висловлювання осіб, які покладають на поляків та Польщу відповідальність за нацистські злочини, скоєні на польській території під час Другої світової війни, або інші злочини проти миру, людства та військові злочини. За такі висловлювання передбачено покарання — від накладення штрафу до трирічного ув’язнення.

Нагадаємо, що Центр досліджень визвольного руху протягом п’яти років працював над реформою доступу до архівів комуністичних спецслужб. Розроблений експертами законопроект врешті був схвалений Урядом та прийнятий Парламентом у квітні 2015. ЦДВР також створив і розвиває он-лайн сервіс доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів із понад 24 тисячами документів.  

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.