Створення Музею Майдану стало на крок ближче

Верховна Рада ухвалила закон, щоб пришвидшити спорудження меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні .

За ухвалення законопроекту "Про внесення змін до пункту 6-2 Розділ V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо деяких питань спорудження меморіально-музейного комплексу Героїв Небесної Сотні" №6659 у першому читанні за основу та в цілому проголосували 255 депутатів при мінімально необхідній кількості 226, повідомляє Укрінформ.

 Фото: Укрінформ

"Цей законопроект носить технічний характер. 16 березня минулого року набув чинності закон про внесення змін до розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення памяті героїв Небесної сотні.

Ми прийняли тоді цей закон за основу та в цілому під час обговорення врахували і ці зауваження і нюанси, на яких акцентували депутати від "Свободи" та інші політичні групи та фракції.

У ході здійснення процедур щодо погодження питання відведення цієї земельної ділянки було виявлено, що територія, яка буде охоплена будівництвом під меморіально-музейний комплекс, складається з декількох ділянок комунальної власності і також частини земельної ділянки державної власності, яка перебуває в постійному користуванні державним підприємством", - пояснила перший заступник голови Верховної Ради, один із ініціаторів законопроекту Ірина Геращенко.

За її словами, після консультацій, які були проведені з київською міською владою, до ВР було зверення, щоб для пришвидшення вирішення всіх процедур Верховна Рада "просто внесла зміни до закону і зазначила там, що вбачається за доцільне законодавчо не зазначати конкретні адреси земельних ділянок, які надаються для будівництва та розміщення комплексу будівлі та споруд меморіально-музейного комплексу".

Зі свого боку перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Дмитро Андрієвський зазначив, що попросив прийняли законопроект у першому читанні за основу та в цілому, враховуючи пропозиції, озвучені під стенограму.

Нагадуємо, що впродовж лютого у Києві триватиме виставка "Майдан: простір творчості".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.