АНОНС: Виставка «Майдан: простір творчості»

Як воно, працювати над дипломним твором або курсовим проектом, коли в місті – революція? Якими можуть бути студентські роботи 2013–2014 навчального року?

74 творчі проекти, робота над якими припала на революційний час, показує виставка "Майдан: простір творчості".

 

Зокрема на виставці представлені:

· серія з 12 плакатів "Апостоли гідності". Масштабна фотосесія об’єктів Майдану, що вишиковує стрій щитів – уособлення захисників Майдану поряд зі священними гаслами-посланнями, які були сенсом життя героїчних оборонців;

· календарі на тему Майдану;

· серія акцидентних абеток "Автограф Майдану". Використано прототипи шрифтів, застосовуваних майданівцями в різний спосіб і на різному матеріалі;

· експериментальний макет книги з металу "Карби Майдану";

· плакати, присвячені російській інформаційній і військовій агресії.

Час: 6 лютого, вівторок, 16.00.

Експозиція діятиме: з 6 до 25 лютого, крім вівторків, із 12.00 до 19.00. Вхід вільний.

Місце: Центральний будинок художника, 3-й поверх, вул. Січових стрільців, 1–5, м. Київ.

Організатори та партнери: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, майстерня графічного дизайну НАОМА професора Віталія Шості, Український інститут національної пам’яті.

Контакт: прес-служба Національного музею Революції Гідності, maidanmuseum@gmail.com, тел. (067) 508-26-39, (093) 503-72-88, (099) 717-59-95

Нагадуємо, що впродовж лютого в ТЦ GLOBUS діє мистецький проект Івана Пішти "Спогади на полотні".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.