АНОНС: Виставка «Майдан: простір творчості»

Як воно, працювати над дипломним твором або курсовим проектом, коли в місті – революція? Якими можуть бути студентські роботи 2013–2014 навчального року?

74 творчі проекти, робота над якими припала на революційний час, показує виставка "Майдан: простір творчості".

 

Зокрема на виставці представлені:

· серія з 12 плакатів "Апостоли гідності". Масштабна фотосесія об’єктів Майдану, що вишиковує стрій щитів – уособлення захисників Майдану поряд зі священними гаслами-посланнями, які були сенсом життя героїчних оборонців;

· календарі на тему Майдану;

· серія акцидентних абеток "Автограф Майдану". Використано прототипи шрифтів, застосовуваних майданівцями в різний спосіб і на різному матеріалі;

· експериментальний макет книги з металу "Карби Майдану";

· плакати, присвячені російській інформаційній і військовій агресії.

Час: 6 лютого, вівторок, 16.00.

Експозиція діятиме: з 6 до 25 лютого, крім вівторків, із 12.00 до 19.00. Вхід вільний.

Місце: Центральний будинок художника, 3-й поверх, вул. Січових стрільців, 1–5, м. Київ.

Організатори та партнери: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, майстерня графічного дизайну НАОМА професора Віталія Шості, Український інститут національної пам’яті.

Контакт: прес-служба Національного музею Революції Гідності, maidanmuseum@gmail.com, тел. (067) 508-26-39, (093) 503-72-88, (099) 717-59-95

Нагадуємо, що впродовж лютого в ТЦ GLOBUS діє мистецький проект Івана Пішти "Спогади на полотні".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.