Порошенко: Ми самі розберемося, яких героїв шанувати

Україна не потребує того, щоб їй вказували на те, яких героїв їй слід шанувати, так само вона не робить подібні вказівки і іншим державам.

Про це президент України Петро Порошенко заявив у ході прес-конференції у Мистецькому арсеналі у Києві, передає "Європейська правда".

"Ми не потребуємо, щоб нам хтось казав, яких українських героїв ми повинні шанувати, а яких ні. Ми самі розберемося. Так само ми нікому не радимо, кого Польща має шанувати, а кого ні", - заявив Порошенко.

Президент переконаний, що практика заборон на в’їзд чи замороження досліджень є хибною.

"Політики мають дивитися  в майбутнє, а минуле залишити історикам. Якщо ми будемо дотримуватися цієї концепції, все в нас буде добре з Польщею", - наголосив Порошенко.

Нагадаємо, віце-прем’єр України Павло Розенко 16 лютого перебував з візитом у Варшаві, де мав переговори зі своїм польським колегою Пйотром Глінським щодо скандального закону про Інститут національної пам’яті.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.