За радянські прапори на святкуванні в Кривому Розі відкрили кримінальне провадження

Поліція відкрила провадження через парад Національної гвардії з використанням радянських прапорів у Кривому Розі Дніпропетровської області.

Про це повідомляє "Українська правда" з посиланням на "Радіо Свобода".

За даними поліції, провадження відкрите за частиною 1 статті 436-1 Кримінального кодексу (виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного, націонал-соціалістичного тоталітарних режимів).

Справу розслідує міський відділ поліції.

ФОТО: СЕМЕН СЕМЕНЧЕНКО / FACEBOOK

Як відомо, 22 лютого військові Національної гвардії пройшлися парадом по Кривому Рогу, тримаючи в руках червоні прапори зі схрещеними серпом і молотом та написом "За нашу советскую родину!" Захід проводився з нагоди 74-ї річниці звільнення міста від німецьких загарбників.

За цим фактом командувач Нацгвардії призначив службове розслідування.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.