АНОНС: Презентація книги «Майдан. Свідчення. Допомога постраждалим»

У книзі представлені спогади про медичну допомогу майданівцям та розповіді про міжнародну солідарність в організації цього.

Це є вже другий том свідчень. Метою першого тому видання було показати масштаби та панораму подій, що відбувалися в 2013-2014 роках, зібравши спогади представників усіх груп учасників подій – бійців, медиків, кухарів, священиків, охоронців тощо – у Києві та в країні, де вирішувалася в ті дні доля нації.

 

Першу частину текстів нової книги складають спогади про медичну допомогу майданівцям та їх рідним у Києві та загалом Україні.

Це безпрецедентний досвід самоорганізації людей, який треба зафіксувати й осмислити. Майдан повинен стати важливим для національної пам’яті сучасників та знаковим для майбутніх поколінь.

У другій частині книги представлені розповіді про міжнародну солідарність в організації допомоги постраждалим. Ця практика теж не має аналогів у вітчизняній історії й варта того, щоб бути зафіксованою як подяка нашим закордонним друзям.

До участі запрошені: Євген Ніщук, Ольга Богомолець, Тетяна Ярошенко, Олександр Саврук, Артем Миргородський, Леонід Фінберг.

Модерує: Костянтин Сігов, видавництво "Дух і Літера"

Видання виходить в межах спільного видавничого проекту Києво-Могилянській Бізнес Школі та видавництва "Дух і Літера", та за підтримки Міжнародний фонд "Відродження".

Час: 22 лютого, четвер, 19.00

Місце: Києво-Могилянська Бізнес Школа, вул. Волоська 8/2 (2-й плац Києво-Могилянської Академії), 4 корпус, 4 поверх.

Вхід за попередньою реєстрацією за посиланням.

Нагадуємо, що 20 лютого було визначено переможця конкурсу на кращий проект Меморіалу Героїв Небесної Сотні.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.