Депутат Сейму Томаш Жимковський: "Назву "українці" створили австрійці"

Один з ключових авторів "антибандерівських" поправок Томаш Жимковський з руху Кукіз’15 прокоментував порталу "Prawy.pl" звинувачення у брехні під час парламентської дискусії навколо закону.

Депутат висловив переконання, що зголошення його дій до комісії з етики є безрезультатною спробою залякування.  

Також Томаш Жимковський переконаний, що Конституційний трибунал не поставить під сумнів понять, які на думку Президента Польщі Анджея Дуди мають ознаки неконституційності. Ідеться про визеначення "українські націоналісти" та "Східна Малопольща", які використані у тексті закону.   

"Ці визначення є цілком адекватними" - сказав Томаш Жимковський.

 Депутат Сейму Томаш Жимковський

В інтерв’ю депутат польського Сейму також висунув нову версію історії появи назви "українці":

"… у польській традиції українців називали русинами, назву "українці" створили австрійці. Я не є філологом, але це було утворене від визначення "у края", тобто пограниччя. Це австрійці придумали."

Нагадуємо, під час парламентської дискусії у польському Сеймі 25 січня цього року депутат Томаш Жимковський зробив кілька заяв, які спричинили звернення Об’єднання українців Польщі до комісії з питань етики польського Сейму.

ОУП подало звернення до комісії з питань етики через те, що під час засідання польського Сейму 25 січня депутат  вдався до  обману. Він заявив, що в Перемишлі українець накинувся на громадянина Польщі та зірвав з нього футболку з надписом „Волинь – пам’ятаємо!" А на запитання польського суду, навіщо це зробив, сказав нібито, що не погоджується на нападки на його національного героя, котрим є Степан Бандера.

Цей обман  мав місце під час розгляду законопроекту, який вводить штраф або покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном до трьох років за "заперечення злочинів українських націоналістів".

 Польські націоналісти під час нападу на українську мирну процесію. Видно момент, коли з одного з учасників нападники зривають вишиванку. Фото - prostir.pl

Газета українців Польщі "Наше слово" повідомляє, що насправді в районному суді в Перемишлі 22,24 та 25 січня відбувався процес у справі нападу агресивних молодиків з правих польських організацій. У червні 2016 року вони зірвали з учасника української церковної ходи вишиванку, пошкодили йому руку, копнули його сина.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.