Розенко порушив питання про відновлення українських пам'ятників перед польським міністром

Українська делегація під час зустрічі з польськими колегами порушила питання відновлення зруйнованих українських пам'яток на території Польщі незалежно від їхнього статусу та зняття обмеження на в'їзд для ряду громадян нашої держави.

Про це заявив журналістам віце-прем'єр-міністр Павло Розенко після переговорів з віце-прем’єр-міністром, міністром культури і національної спадщини Республіки Польща Пйотром Глінським, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Наша сторона порушила питання про необхідність розглянути і вирішити питання щодо відновлення, реставрації сплюндрованих, понівечених і зруйнованих українських пам'ятників на території Польщі незважаючи на їх статус - легальний чи нелегальний", - сказав Розенко.

Він зауважив, що в Україні теж є приклади подібних провокацій, коли паплюжаться пам'ятники, у тому числі польські. Розенко акцентував, що українська сторона ніколи цього не приховувала, але влада завжди жорстко реагувала на такі випадки.

"А головне - що всі, в тому числі польські пам'ятники, які були понівечені або сплюндровані вандалами на території України, повністю, до одного, відновлені в тому вигляді, в якому вони були побудовані, ще раз наголошую, незважаючи на те, були вони легальні чи нелегальні", - підкреслив віце-прем'єр.

У цьому контексті він звернув увагу на те, що й більша частина польських пам'ятників в Україні не були належним чином оформлені, тож є у певному сенсі нелегальними.

Розенко поінформував, що під час зустрічі з польськими колегами обговорювалося також питання обмеження в'їзду до Польщі деяких українських громадян.

"Нас теж турбує це питання, особливо в контексті ухваленого закону, щоб не допускати такого надалі і зробити все, щоб були зняті відповідні заборони з науковців, представників громадських об'єднань і державних органів влади", - підкреслив віце-прем'єр.

Нагадаємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.