АНОНС: Обговорення "Рецидиви несвободи. Зміни польської політики пам’яті"

Відомі польський журналіст Павел Боболович та український медіа-експерт Роман Кабачій ділитимуться міркуваннями про причини та передумови змін польської політики національної пам’яті.

Останні зміни в польській історичній політиці стали причиною для занепокоєнь на офіційному рівні з боку України, США й Ізраїлю. Що стало причиною контраверсійних законодавчих новацій? Як це позначиться на регіональній співпраці? Чому Польща, яка здійснила швидкий та успішний перехід від тоталітаризму до демократії, знову переживає рецидиви несвободи?

 

На запрошення Центру досліджень визвольного руху та Київського центру Українського католицького університету експерти обговорять нові виклики, які стоять перед країнами регіону у сфері роботи із пам’яттю про минуле.

Учасники обговорення:

  • Роман Кабачій — медіаексперт, Україна;

  • Павел Боболович — журналіст, Польща.

Модератор: Ірина Штогрін, редактор "Радіо Свобода".

"Польща довгий час залишалася регіональним лідером у питаннях демократичного переходу після розпаду СРСР. Ми досліджували досвід реформ та їздили з навчальними візитами до польських воєводств, щоб навчатися просуванню європейських цінностей у посттоталітарному суспільстві.

Однак те, що почало відбуватись у Польщі протягом останніх років, викликає багато запитань. Тож ми започатковуємо серію розмов для пошуку відповідей на ці складні питання: якими є причини "рецидивів несвободи" у демократичних, але все ще очевидно посттоталітарних спільнотах", — говорить Анна Олійник, в.о. директора Центру досліджень визвольного руху.

Соціологічні дослідження показували великий відсоток антисемітських настроїв у суспільстві Польщі. Польські очільники закликали відмовитися від "педагогіки сорому" в трактуванні подій періоду Другої світової війни.

Багатогранна історія польсько-українських стосунків почала набувати асиметричного трактування винятково як "винищення поляків" українськими націоналістами.

Відтак за деякий час ці настрої в публічному дискурсі перетворились на цілком осяжні законодавчі ініціативи, які встигли отримати народну назву у вигляді "закону про заборону бандерівської ідеології".

Відтепер під загрозою кримінальної відповідальності заборонено покладати на поляків відповідальність за нацистські злочини, скоєні на території Польщі під час Другої світової війни. Також не можна заперечувати "злочини українських націоналістів".

Експерти спробують розібратися, чому це стало можливим і які наслідки матимуть ці законодавчі новації в розрізі цілого регіону.

20 лютого, вівторок, 18.00.

Місце: Київський центр Українського католицького університету (ву. Івана Мазепи, 10а).

Організатори: Центр досліджень визвольного руху та Київський центр УКУ.

Вхід вільний.

Акредитація на захід проводиться за телефоном: 096 366 29 87 (Анна Олійник).

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.