Польські парламентарі закликали польську еміграцію доносити про антипольські висловлювання

Польща закликає співвітчизників, які проживають за кордоном, повідомляти офіційні органи про антипольські заяви.

Листа із відповідним закликом в усі посольства та консульства Польщі розіслав глава польського Сенату Станіслав Карчевський, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на NDR.

"Будь ласка, документуйте будь-які антипольські висловлювання, заяви і думки, які шкодять нам, і реагуйте на них. Повідомте нашим посольствам, консульствам і почесним консульствам про будь-який наклеп, що впливає на репутацію Польщі", - йдеться у листі.

Основою для написання листа є спірний закон про Голокост, який нещодавно підписав президент Польщі Анджей Дуда. Закон передбачає штрафи і тюремні терміни за публічні заяви про причетність поляків до Голокосту.

Лідер польського Сенату вважає, що поляки у Польщі та за кордоном зіткнулися з "болісним, несправедливим та непідтвердженим формулюванням "польські табори смерті", а також зі звинуваченнями, що Польща причетна до Голокосту.

"Це є порушенням національної гідності та гордості", - пише польський політик.

Польський посол в Берліні Анджей Пшилебський заявив, що заклик документувати антипольські заяви і доповідати посольствам і консульствам, це "звичайне завдання дипломатичного або консульського представництва".

Нагадаємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IПН.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.