Спецпроект

У Польщі дошку радянському генералові замінили на дошку жертвам Волині. ФОТО

9 лютого в парку Семірадзького в м. Ґожув-Велькопольський Любуського воєводства відкрили таблицю в пам’ять про жертв "волинського злочину".

Про це повідомляє сайт м. Ґожув-Велькопольський.

В урочистостях брали участь представники ветеранських організацій, "кресових" товариств, молодь, військові та міська охорона. Владу містечка представляв міський секретар Еуґеніуш Кужавський.  

 Фото: gorzow.pl

На таблиці викарбувано: "Пам’яті жертв волинської різанини, яка має ознаки геноцида, вчиненого злочинними організаціями РУН і УПА в 1943—1947 роках на теренах Волині й Східної Малопольщі [Галичини – ІП]. Загинули за те, що були поляками".

Таблицю вмурували в місце, де раніше була дошка на честь генерала Червоної армії Миколи Берзаріна, який був першим радянським комендантом Берліна в 1945 році. Це була ініціатива громадського комітету, який складається переважно із членів колишнього Руху незалежної молоді.

 Фото: gazetalubuska.pl

Дошку встановили відповідно до польського закону про декомунізацію за постановою міської ради Ґожова Велькопольського.

Дату 9 лютого вибрали невипадково: саме цього дня 75 років тому загинуло польське населення колонії Паросля на сучасній Рівненщині. Польська історіографія покладає відповідальність за це вбивство на українських повстанців і називає першим актом "волинського злочину".

Про те, хто ж відповідальний за погром Парослі, читайте в матеріалі "Історичної правди".

Нагадаємо, в центрі Харкова невідомі розфарбували пам'ятник воїнам УПА в кольори польського прапора.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.