Історик Юрій Дмітрієв – на свободі

Про це повідомила його донька Єкатєріна Клодт.

Голова карельського "Меморіалу" Юрій Дмітрієв віднайшов місця масових поховань політичних в’язнів комуністичного режиму в урочище Сандармох.

Це відбулося у 1997 році під час спільної експедиції із Веніаміном Іофе, Іриною Фліге та іншими. В урочище Сандармох були розстріляні Микола Куліш, Лесь Курбас, Антін Крушельницький, Микола Зеров, Валер’ян Підмогильний, Валер’ян Поліщук, Мирослав Ірчан, Григорій Епік. 27 жовтня – 4 листопаді 1937 року у Сандармосі розстріляли 1111 в’язнів Соловецької тюрми особливого призначення, серед них – сотні українців.

 Юрій Дмітрієв. Фото Томаша Кізни, memo.ru

 Дмітрієв був арештований 26 грудня 2016 року за підозрою у виготовлені дитячої порнографії. Звинувачення з самого початку спричинило суспільний резонанс. Російський "Меморіал" вважає справу проти Дмітрієва сфабрикованою.

Дмітрієв провів в ув’язненні більше року і відпущений на підписку про невиїзд. У телефонній розмові із російськими медіями він подякував за підтримку усім, хто допомагав: "Це все ви зробили! Дякую усім вам!"

Усі публікації за темою "Сандармох"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.