Історик Юрій Дмітрієв – на свободі

Про це повідомила його донька Єкатєріна Клодт.

Голова карельського "Меморіалу" Юрій Дмітрієв віднайшов місця масових поховань політичних в’язнів комуністичного режиму в урочище Сандармох.

Це відбулося у 1997 році під час спільної експедиції із Веніаміном Іофе, Іриною Фліге та іншими. В урочище Сандармох були розстріляні Микола Куліш, Лесь Курбас, Антін Крушельницький, Микола Зеров, Валер’ян Підмогильний, Валер’ян Поліщук, Мирослав Ірчан, Григорій Епік. 27 жовтня – 4 листопаді 1937 року у Сандармосі розстріляли 1111 в’язнів Соловецької тюрми особливого призначення, серед них – сотні українців.

 Юрій Дмітрієв. Фото Томаша Кізни, memo.ru

 Дмітрієв був арештований 26 грудня 2016 року за підозрою у виготовлені дитячої порнографії. Звинувачення з самого початку спричинило суспільний резонанс. Російський "Меморіал" вважає справу проти Дмітрієва сфабрикованою.

Дмітрієв провів в ув’язненні більше року і відпущений на підписку про невиїзд. У телефонній розмові із російськими медіями він подякував за підтримку усім, хто допомагав: "Це все ви зробили! Дякую усім вам!"

Усі публікації за темою "Сандармох"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.