Сейм Польщі ухвалив закон про криміналізацію "бандерівської ідеології"

Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Про це повідомляє видання Do Rzeczy, передає "Європейська правда".

Сейм Польщі 

У п’ятницю в Сеймі відбулося третє читання пакету проектів, якими передбачені зміни в закон про Інститут національної пам’яті. Серед них був і законопроект про заборону "бандерівської ідеології" в Польщі.

За проголосували більшість депутатів – 279 з 414. За проект проголосували всі депутати PiS, Kukiz’15 i PSL. Підтримали документ і декілька депутатів опозиції.

Прийнятий закон стосується визначення злочинів українських націоналістів та українських організацій, що співпрацювали з Третім рейхом, а також можливості запуску, відповідно до ст. 55 закону про Інститут національної пам’яті, кримінальних проваджень проти осіб, які заперечують ці злочини.

За заперечення "злочинів бандерівців" передбачений штраф або позбавлення волі на строк до 3 років.

Фракція Kukiz'15 представила свій проект більше року тому, однак певний час він був заморожений. Депутати мали взятися за нього в листопаді, але в останній момент цей пункт був вилучений з порядку денного.

Згідно з неофіційною інформацією, тоді йшлося про те, щоб не вносити ще більшу напруженість у відносини Києва та Варшави напередодні візиту президента Польщі Анджея Дуди в Україну.

Нагадуємо, що у квітні 2017 року польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.