Спогади учасників Революції Гідності. Регіон: Запоріжжя

До четвертої річниці Революції Гідності УІНП видав першу частину збірника «Майдан від першої особи. Регіональний вимір».

Про це йдеться у повідомленні на сайті Українського інституту національної пам’яті.

Зібрання Майдану перед Запорізькою ОДА 26 січня 2014 р. Фото: А. Рибальченка

Збірник складається зі спогадів учасників та свідків революційних подій, що відбувалися в регіонах України взимку 2013-2014 років. Спогади були зібрані істориками, студентами, громадськими активістами і вони відображають суб’єктивний досвід пережиття подій Майдану людьми різних середовищ.

Після двох місяців мирного протесту, на який вийшли мільйони громадян у столиці й багатьох інших містах України, та відсутності адекватної реакції влади на цей протест, у січні 2014 року протистояння переросло у радикальну фазу. 

 

16 січня Верховна Рада з порушеннями прийняла закони, названі "диктаторськими", згідно з якими за участь в акціях протесту передбачалася кримінальна відповідальність.

22 січня загинуло троє майданівців: Юрій Вербицький, Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Вперше в історії незалежної України для придушення громадського спротиву вдалися до вбивства протестувальників.

Реакція суспільства була вибуховою. Щоб продемонструвати категоричну незгоду з діями влади, в багатьох містах відбулися захоплення приміщень держадміністрацій, місцевих рад, управлінь МВС та СБУ.

На думку багатьох оповідачів, ці захоплення відіграли важливу роль у делегітимації тодішньої влади, пришвидшили її падіння і, врешті, продемонстрували, що революційною є не лише столиця, а й регіони.

Прочитати уривок зі збірника "Майдан від першої особи. Регіональний вимір" про те, як розгорталися події навколо захоплення Запорізької ОДА 26 січня 2014 року можна на сайті УІНП.

Повністю розділ зі спогадами про події Майдану в Запорізькій області та весь збірник можна завантажити за посиланням.

Нагадуємо, що у листопаді 2017 року у Києві презентували книгу спогадів про Революцію Гідності, яка включає спогади від Автономної Республіки Крим до Луганської області.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.