Спогади учасників Революції Гідності. Регіон: Запоріжжя

До четвертої річниці Революції Гідності УІНП видав першу частину збірника «Майдан від першої особи. Регіональний вимір».

Про це йдеться у повідомленні на сайті Українського інституту національної пам’яті.

Зібрання Майдану перед Запорізькою ОДА 26 січня 2014 р. Фото: А. Рибальченка

Збірник складається зі спогадів учасників та свідків революційних подій, що відбувалися в регіонах України взимку 2013-2014 років. Спогади були зібрані істориками, студентами, громадськими активістами і вони відображають суб’єктивний досвід пережиття подій Майдану людьми різних середовищ.

Після двох місяців мирного протесту, на який вийшли мільйони громадян у столиці й багатьох інших містах України, та відсутності адекватної реакції влади на цей протест, у січні 2014 року протистояння переросло у радикальну фазу. 

 

16 січня Верховна Рада з порушеннями прийняла закони, названі "диктаторськими", згідно з якими за участь в акціях протесту передбачалася кримінальна відповідальність.

22 січня загинуло троє майданівців: Юрій Вербицький, Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Вперше в історії незалежної України для придушення громадського спротиву вдалися до вбивства протестувальників.

Реакція суспільства була вибуховою. Щоб продемонструвати категоричну незгоду з діями влади, в багатьох містах відбулися захоплення приміщень держадміністрацій, місцевих рад, управлінь МВС та СБУ.

На думку багатьох оповідачів, ці захоплення відіграли важливу роль у делегітимації тодішньої влади, пришвидшили її падіння і, врешті, продемонстрували, що революційною є не лише столиця, а й регіони.

Прочитати уривок зі збірника "Майдан від першої особи. Регіональний вимір" про те, як розгорталися події навколо захоплення Запорізької ОДА 26 січня 2014 року можна на сайті УІНП.

Повністю розділ зі спогадами про події Майдану в Запорізькій області та весь збірник можна завантажити за посиланням.

Нагадуємо, що у листопаді 2017 року у Києві презентували книгу спогадів про Революцію Гідності, яка включає спогади від Автономної Республіки Крим до Луганської області.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.