Історик знайшов загублену частину Берлінського муру

Вважалося, за винятком кількох секцій у центрі міста що Берлінський мур був повністю зруйнований.

Нещодавно з'ясувалося, що частина цієї споруди збереглася в лісі, у околицях німецької столиці. Про це повідомляє інтернет-видання The Local.

Виявив стіну Крістіан Борман. Вона проходить між двома залізничними станціями в районі Панков на північному сході Берліна. Загальна протяжність знахідки – 80 метрів.

 Забута ділянка Берлінського муру. Фото: Christian Bormann

На фотографії видно У-подібні металеві конструкції, через які колись проходив колючий дріт. Паралельно з цим стояли металеві опори, через які йшов електричний струм. Все це мало гарантувати, що зі східної Німеччини неможливо буде втекти.

За словами Бормана, його відкриття є "останнім шматочком оригінальної стіни", яку поспішно почала будувати комуністична влада 13 серпня 1961 року.

Не пройшло й двох місяців після того, як лідер Східної Німеччини Вальтер Ульбріхт заявив, що "ніхто не має наміру будувати стіну", як комуністи здивували весь світ, створивши бар'єр, який розділив східних берлінців від своїх сусідів на заході.

Перш ніж побудувати остаточну версію муру – з комплексом смертельних смуг та сторожових веж, східні німці укріплювали бар'єр колючим дротом і зміцнювали раніше побудовані стіни.

Одним з таких прикладів є ділянка, знайдена Борманом. Східні німці використовували залишки будинків, які були зруйновані під час Другої світової війни. Забудовуючи прогалини між ними та підриваючи підвали, щоб уникнути спроб прокопування тунелів.

Коли розпочалася будова основної стіни, комуністи побудували її в дещо іншому місці. І коли зайшла мова про її знесення в кінці "холодної війни", знайдену Борманом ділянку просто забули.

Хоча Борман й стверджує, що це остання частина оригінального Берлінського муру, видання Die Welt говорить протилежне. Є ще дві ділянки, які частково збереглись. Одна – у районі Ораніенбергер Хаусс та друга – у районі Розенталь.

Борман стверджує, що він відшукав ділянку муру ще у 1999 році і зберігав це в таємниці. Але він вирішив оприлюднити цю інформацію, щоб забезпечити збереження цієї структури. Він закликав владу району Панков захистити цю частину як історичну пам'ятку.

Нагадуємо, що на початку січня 2018 року у Мюнхені встановили дошку на честь консульства УНР.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.