Пам’ятна дошка Євгену Коновальцю у Хмельницькому

У День Соборності України, у Хмельницькому відкрили пам’ятну дошку полковнику Армії УНР, команданту УВО, очільнику Січових Стрільців, засновнику та голові Організації українських націоналістів Євгенові Коновальцю.

Про це повідомляє Хмельницька міська рада.

Меморіальна дошка встановлена на будинку по вул. Гагаріна, 18. Будівля є об'єктом культурної спадщини, нині – громадська приймальня Хмельницької міської ради.

 Фото: khm.gov.ua

У 1919 році в цьому приміщенні, який називали "пресова квартира Проскурова", видавався часопис  "Стрілецька думка". 

У вітальному слові міський голова Олександр Симчишин  вдався до екскурсу в історію:

"Фактично, "січовики" відроджувалися завдяки Коновальцю. Людина, яка ніколи не падала духом, у якої не було зрадофільства та "все пропало", і навіть, коли було погано, а 100 років тому було дуже важко, Коновалець завжди був налаштований на перемогу.

Після програшу Української революції він не опустив руки, а далі будував нову організаційну структуру і у 1929 році Коновалець фактично створив ОУН. Сьогодні ми знову говоримо про актуальні уроки соборності, головним з яких є той, що для перемоги ми маємо бути єдиним кулаком".

Автор меморіальної дошки скульптор Роман Албул.

"У вогні перетоплюється залізо у сталь. У боротьбі перетворюється народ у націю", – такі слова Євгена Коновальця викарбувані на пам’ятній дошці.

Нагадаємо, у червні 2017 барельєф полковнику Коновальцеві відкрили у Боярці.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.