Вийшла книга "Великий терор на Чернігівщині (20-30-ті роки XX століття)"

Презентація науково-популярного видання під такою назвою відбулася 17 січня у Навчально-науковому Інституті історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Національного університету "Чернігівський колегіум" імені Т. Г. Шевченка.

Про це повідомляє офіційний веб-портал Чернігівської обласної ради.

 

Це видання, приурочене до 75-х роковин великого терору, побачило світ на виконання обласної Програми підтримки розвитку інформаційної та видавничої сфер Чернігівщини на 2016–2020 роки, яка має на меті популяризацію книжкової продукції письменників Чернігівщини, забезпечуючи випуск книг місцевих авторів коштом обласного бюджету.

У книзі вперше узагальнено відомості про політичні репресії 20–30-х рр. ХХ ст. на Чернігівщині, охарактеризовано їх природу, сутність і трагічні наслідки.

Учасники презентації висловили глибоку вдячність автору книжки Тамарі Демченко за велику роботу, проведену під час підготовки твору до друку.

Відзначалося, що до видання книги доклали власних старань директор Інституту професор Олександр Коваленко як відповідальний редактор видання, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій Бутко, працівники Державного архіву Чернігівської області, музейних та бібліотечних установ.

У книзі висвітлюються злочини сталінського тоталітарного режиму на теренах Чернігівської області. Значна увага авторки сконцентрована саме на долі жертв режиму. Метою тоталітаризму було залякування суспільства протягом багатьох років, аби його активні представники навіки забули про супротив владі.

На Чернігівщині у зазначений період без суду і слідства було засуджено 8108 осіб, з них 4374 – до смертної кари.

Директор Державного архіву Чернігівської області Раїса Воробей зазначила при участі в обговоренні, що в книзі також йдеться про масові репресії проти інтелігенції, повертаються з небуття імена безвинно страчених людей.

Директор Чернігівського обласного історичного музею імені В.В.Тарновського Сергій Лаєвський запропонував встановити на рівні держави 7 листопада як єдиний день вшанування пам’яті жертв великого радянського терору. Висловив стурбованість, що сьогодні на території ОРДЛО нашим північним сусідом формується режим зі схожими ознаками. Однак і до цього часу світова спільнота не засудила тоталітарний комуністичний режим.

Електронну версію книги можна почитати за посиланнням.

Читайте також:

ВИЙШЛА КНИГА ПРО ОРГАНІЗАТОРІВ ГОЛОДОМОРУ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ

Це була брутальна лоботомія нашої нації

Відкрилася база даних "Жертви антипольського терору в Радянському Союзі 1934—1938"

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.