Загиблому в Іраці українському журналісту встановили меморіальну дошку в Києві

У пам’ять про телеоператора Тараса Проюцка, який загинув у 2003 році в Іраку, в Києві встановили меморіальну дошку.

Про це повідомляє інформаційна агенції Укрінформ, на чиїй будівлі і з'явився пам’ятний знак.

"Ця подія планувалася давно, ми дуже хотіли увіковічити пам’ять Тараса. Ініціатором ідеї була Лариса Мудрак [медіа-експерт — ІП], яка була другом Тараса. Відкриття планувалося на 16 січня 2014 року, але цього не сталося через те, як розгорталися події в Україні, почалася війна, тому ми відклали так надовго", — розповів колега небіжчика журналіст Сергій Каразій.

 

Дошку встановили на будівлі агенції Укрніформ саме тому, що там розміщувався офіс Reuters, коли там працював телеоператором Тарас Процюк.

16 січня вибрано для відкриття дошки не випадково. Цього дня в Тараса Процюка був день народження.

 

"Скоро на будівлі Укрінформу з’являться іще дві меморіальні таблички, і тоді дошка на спомин Тараса буде по сусідству з дошками на честь таких людей, як Гладенюк, який пройшов шлях від кріпака до одного з найпотужніших підприємців і фактично збудував цей будинок, а також Михайло Грушевський, який тут багато часу проводив", — пообіцяв Генеральний директор Укрінформу Олександр Харченко.

Тарас Процюк загинув 8 квітня 2003 року в м. Багдаді в Іраку. Того дня, як згадував фотокореспондент Сергій Лойко, Процюк з балкону  готелю "Палестина" знімав танковий бій, коли американський танк відкрив вогонь по ньому, прийнявши за врожого снайпера.

Крім Процюка загинув також іспанський телеоператор Хосе Коусо, троє працівників Reuters дістали поранення.

Присутні переглянули короткий фільм про Тараса Процюка авторства Ольги Герасим’юк і каналу "1+1". 

Як повідомлялося, на колишній будівлі консульства Української Народної Республіки в Мюнхені встановили меморіальну дошку.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.