Російські академіки звинувачують директора ФСБ у виправданні сталінських репресій

Група російських науковців виступила зі зверненням після інтерв’ю, яке дав директор ФСБ Росії Олександр Бортников напередодні Дня співробітника органів держбезпеки (державне свято в РФ).

На думку вчених, голова спецслужби виправдовує сталінські репресії. Про це йдеться в їхньому відкритому листі, яке опублікувала газета "Коммерсант", передає російська служба Бі-Бі-Сі.

У листі академіки й члени-кореспонденти Російської академії наук нагадують, що в  1930—40-х роках у в’язницях і таборах опинилися мільйони людей, а цілі народи потерпіли переселення з місць історичного проживання.

"Ми рішуче протестуємо проти ревізії уявлень про нелюдську і антинародну сутність репресій і закликаємо всіх розсудливих людей, які не бажають своїм дітям пережити жахи 1930-х років, долучитися до нашого протесту", — йдеться в листі.

Інтерв’ю генерал-полковника Бортникова, приурочене до століття Всеросійської надзвичайної комісії (ВЧК), спадкоємцем якої вважається Федеральна служба безпеки (ФСБ), опублікувала "Российская газета" 19 грудня.

На початку бесіди голова ФСБ попереджає, що хоче "розставити потрібні акценти і відповісти на деякі спірні запитання", щоб "об’єктивно оцінювати минуле".

Відповідаючи на запитання про репресії, Бортников заговорив про долі самих чекістів. Зокрема, він заявив, що понад 20 тисяч співробітників органів держбезпеки самі стали жертвами репресій.

"Коли я прочитав інтерв’ю, де пан Бортников розповідає, що більшість рішень в 1930-х були доречні, — заявив "Коммерсанту" академік РАН Сергій Стишов. — Що шляхом репресій країна карала поганих чекістів і поганих партпрацівників… Мені захотілося запитати: а за що карали науковців? За що карали артистів, художників? За що карали селян, робітників, простих громадян?".

"Схоже, вперше після ХХ з’їзду КПРС одна з найвищих посадових осіб нашої держави виправдовує масові реперсії 1930—40-х років", — резюмували вчені.

Як повідомлялося, 58% росіян, опитаних експертами "Левада-Центру", шкодують про розпад СРСР.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.