Майбутній Музей монументальної пропаганди СРСР розраховує на статус національного

Київ спільно з Міністерством культури та Інститутом національної пам’яті збирає монументи тоталітаризму в музеї під відкритим небом. Першим експонатом буде київський пам’ятник Миколі Щорсу.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському ніституті національної пам'яті.

Для того, щоб перемістити у новостворюваний у Києві музей просто неба знакові зразки комуністичної монументальної пропаганди, необхідною є співпраця між місцевими громадами, музейниками та державною владою.  

До такого висновку прийшли ініціатори проекту в процесі роботи над концепцією Музею монументальної пропаганди СРСР. 

Візуалізація частини експозиції Музею

Як відомо, з травня 2017 року в Києві розпочалося створення Музею монументальної пропаганди СРСР, мета якого - осмислення радянського минулого. На території Національного комплексу "Експоцентр України" планується розташувати вільний простір для демонстрації та дослідження прикладів використання художніх інструментів в цілях тоталітарної пропаганди.

"Ставлячи амбітну ціль створити у Києві місце, яке увійде в топ-10 пам’яток столиці, впродовж півроку команда працювала над візією та підходами до реалізації цього важливого освітнього проекту. На сьогодні ми маємо майданчик та концепцію, що може бути реалізована за підтримки ширшої коаліції партнерів", — розповів ініціатор проекту, заступник міського голови — секретар Київської міської ради Володимир Прокопів. 

"Пройдено важливий етап створенням музею — додає керівник проекту Максим Бахматов. — Концепція музею розроблялася командою проекту за участі провідного міжнародного експерта з музейної справи Міхаеля Фера, і сьогодні ми передаємо наші напрацювання Київській міській раді, Міністерству культури та Інституту національної пам’яті для продовження роботи".   

Україна практично завершила декомунізацію публічного простору. Відповідний закон, який передбачав демонтаж пам’ятників часів комунізму, наголошував також на збереженні об’єктів, які становлять мистецьку цінність, в музеях з освітньою метою. Музей монументальної пропаганди СРСР стане саме таким місцем. 

"Долучаючись партнером у створенні Музею монументальної пропаганди СРСР, Міністерство культури вбачає можливість реалізувати завдання зі збереження пам’яток мистецтва радянської доби та водночас виконати вимоги декомунізації з очищення громадського простору від тоталітарних символів, — заявив Міністр культури України Євген Нищук. — Ці високі цілі Музею, гадаю, варті того, щоб інституція в майбутньому розраховувала на статус національної". 

План розміщення Музею на території ВДНГ

Міністерство культури сприятиме Музею у залученні до експозиції об’єктів зі всієї території України. 

"Очікується, що перший експонат надасть громада міста Києва, — запевнив Володимир Прокопів. — Це буде пам’ятник Миколі Щорсу, щодо переміщення якого вже розроблені відповідні проекти демонтажу та монтажу на території Музею".

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович нагадав, що деінсталяція символів комунізму в громадському просторі  була лише першим кроком декомунізації.

Володимир В’ятрович також пояснив: "Ідея створення такого роду музейних установ належить європейським спільнотам, котрі пройшли подібний до нашого шлях долання наслідків тоталітарного минулого. Парк Ґрутас в Литві та Парк Мементо в Угорщині мають насамперед освітню місію. Але Україна в цьому ряду може запропонувати глибше розуміння тоталітарної пропаганди". 

Відтак Інститут національної пам’яті як один із партнерів проекту готовий розпочати консультації щодо концепції музею в рамках Європейської платформи пам’яті та сумління, учасники якої мають вагомий досвід у цій сфері. 

ДОВІДКА: 

Музей монументальної пропаганди СРСР створюється у Києві на території Національного комплексу "Експоцентр України" (колишнього ВДНГ). Це — проект-дослідження, мета якого — сприяти осмисленню суспільством радянського минулого через збереження, документація та вивчення об’єктів пропагандистського мистецтва комуністичного режиму на території України.

Експонатами музею стануть монументальні скульптури, надані місцевими органами влади та приватними особами, які сформують постійну експозицію. 

Проект ініційований Київською міською Радою. Партнери: Український інститут національної пам’яті, Національний комплекс "Експоцентр України". 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.