Спецпроект

У польському Сеймі розпочнеться друге читання законопроекту про заборону "бандеризму"

8 листопада до Сейму повернеться законопроект, автором якого є, зокрема, партія Кукіз’15 про заборону пропагування "бандеризму" над Віслою.

Про це повідомляє prostir.pl.

Документ також вводить покарання у вигляді штрафу або позбавлення волі терміном до 3-ох років за вислів на зразок "польські табори смерті". Після розгляду у комісії юстиції та прав людини, а також річної перерви, депутати мають намір продовжити роботу над законопроектом.

Проект закону, що передбачає зміни, зокрема, до закону про Інститут національної пам’яті — Комісію переслідування злочинів проти польського народу, опрацювало Міністерство юстиції. Частину положень у частині злочинів українських націоналістів запропонували депутати від партії Кукіз’15.


Згідно зі змістом законопроекту, кожний, хто публічно та всупереч фактам приписує польському народу або польській державі відповідальність або співвідповідальність за злочини, вчинені Третім Райхом або інші злочини проти людства, миру і воєнні злочини — підлягатиме штрафу або позбавленню волі строком до 3-ох років. Таке саме покарання загрожує за "явне заперечення відповідальності справжніх винних у цих злочинах".

Якщо правопорушник діятиме ненавмисно, він підлягатиме штрафу або обмеженню волі. Злочином не вважатиметься вчинення подібних дій "під час художньої або наукової діяльності". Нові положення поширюватимуться як на громадян Польщі, так і на іноземців — "незалежно від норм, що діють у місці вчинення злочину".

Крім того, законопроект передбачає можливість відкриття за вислови на зразок "польські табори смерті" цивільних проваджень, зокрема громадськими організаціями та Інститутом національної пам’яті.

Перше читання законопроекту відбулося на початку жовтня 2016 року. Крім відповідальності за вислів на зразок "польські табори смерті", польські депутати вирішили додати до проекту положення, авторами яких є депутати від партії Кукіз’15. Ці пропоновані зміни дозволять відкривати кримінальні справи за заперечення злочинів українських націоналістів (також злочинів тих українських військових формувань, які співпрацювали з Третім Райхом).

У проекті змін до закону про ІНП наведено, зокрема, визначення таких злочинів. Це "діяння, вчинені українськими націоналістами у 1925-1950 роках, із застосуванням насильства, терору та інших форм порушення прав людини щодо окремих осіб або груп населення, і зокрема щодо польського населення". Відзначено також, що "таким злочином була також участь українських націоналістів у знищенні євреїв, а також вчинений ними волинсько-галицький злочин".

Цю тему прокоментував секретар Канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський.

"Спостерігаємо негативний розвиток історичної політики та політики ідентичності України щодо Польщі", — сказав польський політик.

Нагадаємо, міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський під час офіційного візиту до Львова 5 листопада відмовився відвідати Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" через позицію його директора про те, що Польща 1918 року окупувала Західну Україну.

Раніше політик в ефірі одного з телеканалів заявив, що польське МЗС готує заборону на в’їзд до Польщі тим громадянам України, які стоять на антипольських позиціях і носять мундири дивізії військ СС "Галичина".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.