Парад військ та реконструкція бою. Як відзначили річницю ЗУНР у Львові. ФОТО

У неділю, 5 листопада, в центрі Львова провели урочистий марш слави Галицької армії та військ Української Народної Республіки.

Організувало марш "Товариство пошуку жертв війни "Пам’ять"" у рамках відзначення 99-ї річниці Листопадового чину, передає ZAXID.net.

За інформацією прес-служби Львівської облдержадміністрації, у марші слави взяли участь понад 60 реконструкторів зі Львова та інших областей, які у формі Української Галицької армії пройшли від скверу "На Валах" через проспект Свободи до площі Ринок.

 Усі фото: Павло Паламарчук / ZAXID.NET
 
 

Ходу супроводжував оркестр Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, який виконував стрілецькі пісні та марші.

Окрім цього "Товариство пошуку жертв війни "Пам’ять"" провело перед Ратушею та у сквері "На Валах" біля приміщення ЛОДА театралізоване військово-історичне дійство "Бої за столицю – Львів", під час якого відтворили події 1918 року.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

За словами реконструкторів, ці локації для відтворення вибрали не випадково. Взялись відтворювати події у тих місцях, де вони справді відбувались 99 років тому.

Як повідомлялося, 1 листопада у Львові на території Личаківського кладовища вшанували пам'ять українських вояків з нагоди 99-тої річниці заснування Західноукраїнської Народної Республіки.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.