У Львові відзначили 99-ту річницю створення ЗУНР. ФОТО

У Львові на території Личаківського кладовища вшанували пам'ять українських вояків, з нагоди 99-тої річниці заснування Західноукраїнської Народної Республіки.

Про це повідомляє "Український тиждень" із посиланням на прес-службу Львівської обласної ради.

Зазначається, що велику кількість квітів поклали до Меморіалу воїнам УГА та могили Президента Національної Ради ЗУНР Є. Петрушевича.

 Фото: Український тиждень

Опісля на могилах загиблих під час проведення Антитерористичної операції на сході України запалили лампадки й помолилися за всіх, хто віддав власні життя за незалежність України.

"Сьогодні ми вшановуємо полеглих воїнів УГА, Січових Стрільців та відзначаємо День великої слави, а саме - встановлення першої державності на західноукраїнських землях в минулому 20 столітті. За ці 99 років змінилося насправді небагато", - наголосив на громадському віче голова Львівської облради Олександр Ганущин.

Він додав, що Україна повинна пам’ятати про те, хто залишився її одвічним ворогом, бо жодна нація не реалізує своє право на самовизначення без сильного війська та військово-політичного керівництва.

Крім того, біля Львівської обласної держадміністрації відбулася театральна військово-історична вистава "Проголошення ЗУНР", а центральними вулицями Львова пройшлися патрулі у формі Українських Січових стрільців.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.