Парад військ та реконструкція бою. Як відзначили річницю ЗУНР у Львові. ФОТО

У неділю, 5 листопада, в центрі Львова провели урочистий марш слави Галицької армії та військ Української Народної Республіки.

Організувало марш "Товариство пошуку жертв війни "Пам’ять"" у рамках відзначення 99-ї річниці Листопадового чину, передає ZAXID.net.

За інформацією прес-служби Львівської облдержадміністрації, у марші слави взяли участь понад 60 реконструкторів зі Львова та інших областей, які у формі Української Галицької армії пройшли від скверу "На Валах" через проспект Свободи до площі Ринок.

 Усі фото: Павло Паламарчук / ZAXID.NET
 
 

Ходу супроводжував оркестр Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, який виконував стрілецькі пісні та марші.

Окрім цього "Товариство пошуку жертв війни "Пам’ять"" провело перед Ратушею та у сквері "На Валах" біля приміщення ЛОДА театралізоване військово-історичне дійство "Бої за столицю – Львів", під час якого відтворили події 1918 року.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

За словами реконструкторів, ці локації для відтворення вибрали не випадково. Взялись відтворювати події у тих місцях, де вони справді відбувались 99 років тому.

Як повідомлялося, 1 листопада у Львові на території Личаківського кладовища вшанували пам'ять українських вояків з нагоди 99-тої річниці заснування Західноукраїнської Народної Республіки.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.